Імпортний глек XVIII ст. з Полтави

Навесні 2016 р. під час науково-рятівних археологічних робіт на котловані будівництва житлового будинку по вул. Стрітенській, 22 у Полтаві в одній із господарських ям першої половини XVIII ст. (ближче до дна) виявлена доволі незвична для місцевих старожитностей козацької епохи знахідка. Це — рожевоглиняний полив’яний глек з циліндричною, дещо розширеною горловиною, опуклобоким тулубом із пласким дном та виділеним утором. До горловини і тулуба посудини прикріплена плеската профільована широка ручка, з вертикальним коротким виступом-упором зверху і відведеним назовні декоративним гачком з нижнього краю.
Посудина – з вишуканою суцільною орнаментацією, нанесеною заглибленими круговими прокресленими лініями, з декоруванням коричневими і червоно-коричневими ангобами, жовтою поливою, між якими вся поверхня глека глазурована. Зріз вінця, смуги прокресленого візерунку у верхній частині горловини, в її основі та внизу вкриті темно-коричневою поливою. Горизонтально розміщена заглиблена орнаментація з ледь підтонованим ангобами тлом глини на тулубі підкреслена акуратними пасмами жовтої поливи. Всю поверхню і ручку вкриває блискуча глазур бірюзового кольору. Внутрішня поверхня також залита прозорою жовтою поливою.
Висота глека – 25,7 см, діаметри: горловини – 9,6 см, тулуба – 17,2 см. Посудина реставрована під час археологічних досліджень лубенцем Олександром Сидоренком.
На перший погляд, глек, може бути віднесений до кола виробів кримських гончарів, хоча, вірогідніше за все, він є імпортним зразком столової кераміки з Північного Кавказу. Подібна знахідка трапилася у Полтаві вперше. І, звісно, яскравий витвір давнього майстра-гончара та важливий артефакт-свідчення торгових зв’язків населення полкового центру козацької епохи невдовзі займе відповідне місце в експозиції 10-ї зали музею, що розповідає про історію краю у XVIII ст.
Оприлюднення зображення глека більш широкими за наукові публікаційні засобами має на меті все ж таки отримати інформацію щодо його походження (місця виробництва). Були б щиро вдячні й за ймовірні аналогії та місця їх зберігання, що допоможе встановленню остаточної атрибуції.

Детальніше: Супруненко О. Б., Пуголовок Ю. О. Дослідження передмість Полтавської фортеці / Ін-т археол. НАН України; Центр пам’яткозн. НАН України і УТОПІК; ЦОДПА. – К.: Видавець Олег Філюк, 2016. – 140 с.: 82 іл., VІ кол. вкл. — С. 111 – 112. – Кол. вкл.

20 05 01 glek01

.