Проводи (також Гробки, Діди, Красна Гірка, Поминальні дні, Поминки, Провідки, Провідна неділя, Могилки, Радуниця) – друга неділя після Великодня, яка в українській традиції є поминальною за померлими родичами. Традиції Радуниці походять з доби язичництва і тісно пов’язані з давнім культом предків. Після введення християнства у Київській Русі язичницькі традиції наклались на христианські, бо духовенство не в змозі було повністю стати на заваді старим традиціям. Водночас, відмічання було зведене до одного дня –другої неділі після Великодня і включало лише поминання померлих родичів. Будь-які інші дії (тризни та веселощі, характерні для давніх часів) жорстко засуджувались. Сплав традицій дав Поминальні дні, які ми знаємо тепер. Традиція поминального дня є загальнопоширеною для України – люди відвідують могили рідних і приносять туди Великодні частування. Прикладом вшанування пам’яті предків є встановлення пам’ятних знаків та надгробків. У центрі с. Яреськи Шишацького району Полтавської області у 2015 р. на честь земляків – учасників Першої Світової війни встановлено пам’ятний знак – стелу із сірого полірованого граніту із зображенням Георгіївського хреста та пам’ятним написом. У с. Усть-Лип’янка Машівського району Полтавської області похований Прус Корній Остапович (1888, с. Усть-Лип’янка, Ряська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія – 1957, с. Усть-Лип’янка, Машівський район, Полтавська область) – учасник Першої Світової війни 1914 – 1918 рр., Георгіївський кавалер. Проходив військову службу у 46-у піхотному Дніпровському та у 68-у лейб-піхотному Бородинському полках. Був двічі поранений та контужений 14.06.1915 та 28.05.1916 рр. Лікувався у Дивізійному лазареті 12-ї піхотної дивізії. Був нагороджений Георгіївським хрестом IV ступеня (солдатським). Дослужився до чину молодшого унтер-офіцера. Не зважаючи на те, що події Першої Світової війни відділяє від нас вже понад століття, пам’ять про героїв тих часів залишається жива і у поминальний день повертається особливо гостро.