У долині Полтавського міського парку

У кінці квітня в Східній долині Полтавського міського парку вже відквітував тюльпан дібровний. Ця рослина занесена до Червоної книги України.

Наявність тюльпана дібровного на цьому схилі свідчить про те, що колись давно він був укритий листяним лісом, дібровою. Відомо, що ця діброва росла в роки Північної війни, тобто на початку ХVIII століття. Пізніше її, очевидно, вирубали – а тюльпан залишився і зберігся до наших днів через кілька століть!

Цікаво, що в інших куточках парку, наприклад, у Шведському лісі, де, здавалося б, привабливе місце для цієї рослини – тюльпана дібровного не зустрінеш. І думається – а чи не пов’язано це з тим, що частину парку біля центрального входу частіше відвідують полтавці?

Засмучує, коли зустрічаєш людей, які несуть звідти великі оберемки квітів. Коли намагалася пояснити, що без наземної частини рослина може загинути і наступного року вже не буде такої краси, одна жінка мені відповіла, що їй «це не цікаво». Не цікаво, що буде далі, важливо зараз зібрати букет, а «після нас хоч потоп». Маємо надію, що все ж можливе пробудження у людей цікавості до того, чи будуть милуватися квітами у лісі їх онуки і правнуки.

Дуже рано цього року зацвітає суниця зелена, або полуниця. В затишному місці серед кущів форзиції ми випадково побачили ці скромні біленькі квіточки – обіцянку солодких червоних ягідок. А у квітці форзиції задрімало сонечко – замаскувалося у відповідності з кольором своїх крилець.

Неподалік серед яскравої юної зелені спалахують жовтогарячі квіточки, що нагадають китайські ліхтарики. Розпустились вони на гілках низенького кущика. Це хеномелес японський, або японська айва. Його плоди містять вітаміну С в кілька разів більше, ніж лимони, а квіти дуже приємно пахнуть і милують око.

Такі от прості, але милі квітневі будні Полтавського міського парку.

20 04 27 miskiy park01

20 04 27 miskiy park01

20 04 27 miskiy park01

20 04 27 miskiy park01

Підготовила Деркаченко О.А., науковий співробітник відділу природи