Візантійська монета з Полтави

Нова рубрика «Музей з Вами, навіть коли його двері зачинені: Колекції. Інтерактиви. Цікаві теми. Наукові новинки. Онлайн-альбоми», під хештегом #behindthescenes #музейзсередини

Нещодавно нумізматична збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася доволі рідкісною знахідкою – візантійською мідною монетою – фолісом середини ХІ ст. Монету знайшов житель м. Полтави В. О. Ганжа поблизу входу до Полтавського міського парку культури і відпочинку «Перемога», що на Першотравневому проспекті.

Територія Інститутської гори входила до меж посаду сіверянського та давньоруського городища літописної Лтави, добре відомої археологічної пам’ятки національного значення. Сліди поселення на цій території виявлені ще 1983 р. О. Б. Супруненком, неодноразово обстежувалися ним же у 1997–1998 рр. Пам’ятка позначена знахідками уламків ліпного посуду кінця Х – початку ХІ ст. у північно-західній частині Інститутської гори. У результаті обстежень 2003 р. встановлено, що культурні рештки Х – ХІІ ст. трапляються на площі близько 6 га, окресленої з півночі: будинком Літературно-меморіального музею І. П. Котляревського, безпосередньо бульваром проспекту в районі житлових будинків за №№ 19–21; з північного сходу – входом до парку «Перемоги»; зі сходу – головною алеєю парку; з півдня – схилом підвищення Інститутської гори; із заходу – рогом вулиць Короленка та Садової; вздовж останньої вони виявлені і з північного заходу. Поверхня колишнього посаду вкрита парковими насадженнями й забудовою. У 2007–2008 і 2013 роках тут досліджені частина території посаду по Першотравневому проспекту, 15–17, із залишками споруд давньоруського та козацького часу, два гончарних горни кінця XVII ст., пізніше проводилися науково-рятівні наглядові розкопки на ділянці по вул. Садовій, 3, де виявлені залишки заглиблених підклітів двох жител початку ХІ–ХІІІ ст., рештки майстерні гончаря рубежу ХІ–ХІІ ст., кілька господарських ям і ділянка рову з матеріалами Х – початку ХІ ст.

Знайдена монета — фоліс Візантійської імперії — карбована за часів правління Костянтина Х та Євдокії (1059–1067 рр.) і має сліди перекарбування з анонімного фоліса. На лицьовому боці зображена фігура Ісуса Христа, по колу помітні залишки грецького напису «[ΕΜΜΑ Ο]ΥΗΛ» (Еммануїл) та христограми ліворуч і праворуч від німба у вигляді маленьких літер «[Ι] – Χ». Ліворуч фігури знаходиться перевернута частина легенди з перекарбованої монети «…ХС // …IL… // …IL». На зворотному боці в центі міститься лабарум із фігурами Костянтина Х та Євдокії, а також залишки напису грецькою мовою по колу: «[ΕΥΔΟΚΑΡΟ ΚΩΝ]ΤΑΚ» (Євдокія – Костянтин). На монеті, ліворуч Євдокії, помітні крапки та лінії – сліди зображення попереднього карбування. Маса фоліса – 6,08 грами. Місце карбування – місто Константинополь.

Перекарбовану монету можна віднести до кола так званих анонімних фолісів. На лицьовому боці цих монет зображений Ісус Христос, який сидить на троні. По боках — маленькі літери «ІС–ХС». На зворотному боці легенда у три рядки «ІСХС // ВASILE // ВASIL» («Ісус Христос // цар // царів»). Монети з подібним сюжетом карбувалися у Візантійській імперії в X–XI ст., починаючи від часів правління Іоана І Цимісхія (969–976 рр.) до Костянтина X (1059–1067 рр.). За матеріалами досліджень західноєвропейських нумізматів візантійські фоліси з такою легендою і характером розміщення літер датуються 1050–1060 рр.

Мідні візантійські фоліси Костянтина Х та Євдокії з перекарбованих монет зустрічаються доволі часто в Україні, проте на території літописної Лтави ця знахідка другої половини ХІ ст. трапилася вперше.

Монета виступає ще одним вагомим свідченням, що життя на Полтавському поселенні продовжувалося й у ХІ ст., після каральної експедиції дружини князя Бориса Володимировича до південно-східних сіверянських окраїн, що сталася між 1015–1019 рр.

20 05 11 moneta01

Див.: Курницька І. О., Ткаченко О. М., Яремченко В. А. Знахідка візантійської монети на Інститутській горі міста Полтави // Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: зб. наук. ст. – Полтава : Арбуз, 2019. – Вип. ХІV. – С. 58–63.