Пам’ятаймо ветеранів війни – полтавських музейників (до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)

У багатьох країнах світу вважають безсумнівним шанобливе ставлення до ветеранів і учасників бойових дій різних воєн. В Україні також існує традиція прояву уваги і поваги до тих, хто пройшов шляхами війни.

Скрізь війну 1941–1945 рр., практично від першого й до останнього її дня, пройшли наші колеги – музейники Шевченко Борис Миколайович, Самандрос Андрій Іванович, Кальний Дмитро Павлович, Черевань Григорій Прокопович та інші. Війна в Афганістані залишила свій відбиток у долі Бичкова Сергія Ярославовича.

Кожного року, у травні, ми прагнули їх вшанувати, привітати, підтримати. Травень для них завжди був і святковим, і сумним – сповненим спогадів про війну, які, як зізнавалися самі ветерани, не залишали їх протягом усього життя. Одного разу, почувши від когось з відвідувачів Полтавського музею авіації і космонавтики, що «знайомий учасник війни був на фронті всього декілька місяців», Андрій Іванович Самандрос із сумною впевненістю сказав: «На війні, друже, іноді й одна година може дорівнювати цілому життю…»

Отже, розповісти правду про те, що є війна, може лише той, хто пройшов через неї. Віддалено уявити собі, що являє собою війна, здатні тільки ті, хто чув розповіді безпосередніх учасників бойових подій, знайомився з їх спогадами. Тому наші колеги - ветерани, хоч і доводилося їм знову переживати той біль, намагалися якомога частіше ділитися своїм фронтовим, воєнним досвідом з молодими, з тими, кому пощастило народитися й жити в мирні часи. Не жалів сил і часу для здійснення цієї місії і Дмитро Павлович Кальний – ветеран війни і музейної справи: працював у краєзнавчому музеї, у музеї історії Полтавської битви, очолював керівництво роботою по створенню заповідника-музею М. В. Гоголя в с. Гоголеве Шишацького району, був учасником створення музею-заповідника А. С. Макаренка у с. Ковалівка, музею театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві тощо, фундатором і першим завідувачем Полтавського музею авіації і космонавтики.

Дмитро Павлович не з чуток знав, що таке війна: призваний до лав армії восени 1944 р. 17-річним хлопцем, він устиг побувати під Кенігсбергом, взяти участь у війні з Японією, послужити у стрілецькому полку, у розвідці, одержати бойові нагороди, серед котрих – медалі «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Японією», «За звільнення Кореї» тощо.

Напевно, саме під враженнями від його фронтових спогадів, від розповідей інших колег-ветеранів наукові співробітники музею з особливими почуттями досліджували, збирали інформацію та експонати, що стосувалися воєнних часів та військових подій, котрі потім вбудовувалися в експозиційні розділи, присвячені діяльності відомих полтавців – військового інженера-винахідника ХІХ ст. О. Засядька, військових льотчиків Першої світової війни М. Комарницького та С. Бейєра, бійця народного ополчення з 1941 р. вченого у галузі космонавтики Ю. Кондратюка, конструкторів-ракетників і льотчиків-героїв часів Другої світової війни. За ініціативою керівництва музею, на честь героїв воєн встановлювались меморіальні дошки і пам’ятники. Багато у чому завдяки зусиллям Д. П. Кального розпочалося повернення до нашої історії відомостей про спільну авіаційну операцію союзників «Френтік» (за кодуванням США – «Titanic», 1944 р.), був встановлений пам’ятний знак, друкувалися публікації, проводилися заходи, які отримали міжнародний резонанс.

Час швидкоплинний. Відходять з життя ветерани. Більшості з них уже немає з нами. Тепер іноді жалкуємо, що, поки була можливість, ми не так детально, як слідувало б, розпитували наших колег-фронтовиків про те, що випало їм на долю через пережиту війну.

Шана й пам'ять музейникам-ветеранам війни Д. П. Кальному, А. І. Самандросу, Б. М. Шевченку, Г. П. Черевань та всім, які своїм прикладом ставлення до життя, до справи, яку робили, вчили нас долати труднощі та перемагати.

20 05 08 avia01

Д. П. Кальний . Фото С. Бондаревського. Полтава, 2012 р.

20 05 08 avia02

А. І. Самандрос – ветеран війни, інженер ПМАіК. Фото автора. 2004 р.

20 05 08 avia03

Д. П. Кальний на полтавському аеродромі.
Фото С. Бондаревського. Полтава, травень 2012 р.

20 05 08 avia04

Дмитро Павлович Кальний – завідувач Полтавського музею авіації
і космонавтики (ПМАіК) (1987-2012 рр.). Фото автора. Полтава, 2012 р.

20 05 08 avia05

Полтавські військові у залі ПМАіК, присвяченому Другій світовій війні, з Д. П. Кальним (перший праворуч)
і льотчиком-героєм О. Ф. Васьком (четвертий праворуч). Фото з архіву музею. 2002 р.

Пістоленко І.О., завідувачка науково-дослідного секторуПолтавського музею авіації і космонавтики