180 років Марку Лукичу Кропивницькому

20 05 22 kropivnitsliy10 (22) травня виповнюється 180 років з дня народження одному з корифеїв українського театру, письменнику, драматургу, театральному режисеру, актору, публіцисту, громадському діячу Марку Лукичу Кропивницькому (1840 - 1910). Він створив реалістичну школу українського сценічного мистецтва, його справедливо вважають батьком українського театру. М. Л. Кропивницький пов'язаний і з Полтавщиною. Перші кроки, можна сказати, український театр розпочав восени 1881 року у місті Кременчук, де в складі трупи Г. Ашкаренка режисером та актором працював М. Кропивницький. Він згуртував навколо себе однодумців, разом з якими ставив на сцені українські п'єси. І першим таким твором стала "Наталка Полтавка"  І.П.Котляревського. Гастролі у Кременчуці тривали місяць. У тому ж році взимку актори  ненадовго приїздили до Полтави трохи згодом - знову до Кременчука. У жовтні 1882 року в Єлисаветграді М.Л.Кропивницький створив Товариство акторів ( Товариство українських артистів під орудою М.Л.Кропивницького). Театр багато гастролював - Санкт-Петербург, Одеса, Харків, Мінськ, Галичина, Буковина ... І ще величезна кількість міст і виступів при аншлагах і оваціях.Скрізь публіка була в захваті від майстерності акторів. Марко Лукич дав путівку в життя багатьом у майбутньому видатним українським акторам - М.Садовському, М.Заньковецькій, іншим. Український театр М.Кропивницького увійшов до кращих національних театрів Європи. Крім театральних виступів, Марко Лукич  писав гарні ліричні пісні, серед яких - " Соловейко ", " За сонцем хмаронька сідає", інші. Слід відзначити також велику просвітницьку роботу М. Л. Кропивницького з ознайомлення якомога більшої кількості людей з творами українських письменників. Він висловлював протест проти соціальної несправедливості, закликав до збереження і розповсюдження української мови, української культури. Так, у 1892 році на вечорі пам'яті Т. Г. Шевченка Марко Лукич виконав пісню " Реве та стогне Дніпр широкий " ( музика Д. Крижановського), що ледве не завершилося арештом виконавця. До речі, композитор присвятив цю пісню М. Л. Кропивницькому. Марко Лукич був чудовим оратором, займався публіцистикою, писав мемуари. У 1890 році він оселився на хуторі Затишок неподалік від повітового міста Куп'янск на Харківщині. Тут Марко Лукич почав активно займатися садівництвом: вирощував яблуні, груші, черешні, а окремі сорти винограду навіть виписував із Франції. У 1909 році на виставці в Куп'янску за зразкове ведення господарства був нагороджений бронзовою медаллю Харківського сільськогосподарського товариства. Захоплювався й полюванням. При цьому постійно гастролював. Він був на відкритті Народного дому (театру) в Лохвиці 21 липня 1901 року, пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві 30 серпня 1903 року. Тут він блискуче виконав роль Макогоненка у " Наталці Полтавці ", а в Лохвиці - Виборного. Помер, як і жив, у русі - прямо в потязі, повертаючись з одеських гастролей. Похований у місті Харків. Залишив значний драматургічний доробок - більше 40 п'єс. Крім вищезгаданого, слід відзначити, що саме М. Л. Кропивницький був засновником першого та єдиного в Російській імперії театру для дітей. Перекладав українською твори М. В. Гоголя, М. О. Некрасова, В.Шекспіра, Мольєра (Ж. Б. Поклена). Внесок М. Л. Кропивницького у розвиток української культури величезний. Нащадки вшановують його пам'ять. Місто Єлисаветград, де він багато років мешкав, тепер називається Кропивницький (до цього - Кіровоград). На його честь перейменували село, в якому Марко Лукич народився (Кропивницьке замість Бежбайраків), названі вулиці та заклади культури в деяких містах України (Києві, Харкові, ін.). На могилі засновника українського театру - пам'ятник, бронзове погруддя роботи скульптора Ф. Балавенського (1914 р.).