«Ботанічна» порцеляна у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

#ПКМВК #музейзсередини #behindthescenes

«Ботанічна» займає чільне місце. Серед різноманіття форм і живописних розписів продукції вітчизняних та зарубіжних фабрик і мануфактур зустрічаються як зразки виробів масового вжитку, так і унікальні екземпляри. З-поміж нещодавніх надходжень увагу привертає порцелянове блюдо «IRIS» 1874-1909 рр. німецької фірми «VILLEROY&BOCH» із витонченим зображенням гілки півників на тлі примарного пейзажу з квітами. До музею предмет було передано мешканкою м. Полтава Прокопенко Людмилою Гнатівною. Оригінальне поєднання пейзажного та предметного зображення, використане у декорі блюда, дає ґрунт для проведення невеликого мистецтвознавчого екскурсу в історію європейської «ботанічної» порцеляни. Перша європейська порцеляна, від початку віднесена до предметів розкоші, значною мірою уподібнювалась до китайських зразків, але доволі швидко знайшла власне обличчя. Варіантів квіткового розпису порцеляни багато: від стилізованих «знакових» зображень до гостро характерних, натуралістичних, із точним відтворенням найменших деталей. До оригінальної і навіть певною мірою «наукової» порцеляни належить цілий ряд творів, виконаних у різних країнах в різний час, але об’єднаних спільною назвою – «ботаніка». Перші, орієнтовані на ботанічні атласи, живописні композиції на ранній порцеляні багато в чому випадкові, оскільки таблиці гербаріїв слугували лише унаочненням для художників-декораторів, які хоч і ретельно копіювали малюнки, але обирали зображення рослин і компонували їх по-своєму. Це був пошук своєї живописної мови, прагнення відійти від східних зразків і тем розпису порцеляни. «Ботанічний» стиль живопису – стиль виключно європейський ще й тому, що у якості сюжету для розпису було обрано «свої» європейські садові квіти. Такий «ботанічний» живопис виник на Мейсенській мануфактурі і швидко розповсюдився по всій Європі. На початку ХІХ століття змінюється сама концепція «ботанічної» ілюстрації. На відміну від гравюр XVIII століття, які зображали природу дещо наївно чи перебільшено, тепер ілюстрації набувають самодостатності і самоцінності. Вироби з порцеляни без сумніву є окрасою колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Деякі з них здатні конкурувати із живописними полотнами знаних майстрів пензля, інші є втіленням атмосфери життя своєї доби. До останньої категорії можна віднести й блюдо із сервізу «IRIS». Це, однак, не применшує його значення у музейному зібранні.

Підготувала Наталія Кондратенко, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів

20 05 20 keramik