Реставрація під час карантину

#ПКМВК #музейнакарантині #музейзсередини #behindthescenes

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського постійно ведеться різновекторна наукова робота, до якої, безумовно, належить і реставрація музейних предметів. Збереження, освоєння і передавання мистецької спадщини майбутнім поколінням справедливо вважається необхідною передумовою розвитку будь-якої нації та її культури. Реставрація як одна з форм культурного наслідування, завжди була покликана підтримувати давні пам’ятки у цілісності. Відновлення керамічних пам'яток – це складний і кропіткий, однак, дуже цікавий процес. Формування колекції керамічних виробів у музеї почалося з перших років його існування. Заснований у 1891 р., Полтавський земський музей до 1905 р., фактично, складався з двох самостійних музеїв – природничо-історичного і етнографічного. На чолі останнього стояв відомий український етнограф і художник Костянтин Васильович Мощенко (1876 – 1963). Саме завдяки його зусиллям тут були зібрані багаті етноколекції, у тому числі й українських гончарних виробів, які з часом поповнились керамікою, переданою у 1906 р. Катериною Миколаївною Скаржинською (1854 − 1932) з її приватного музею в маєтку Круглик під Лубнами. Колекція кераміки, а особливо порцеляни та фаянсу, також значно збагатилась у 1917 – 1919 рр. за рахунок, по-перше, передавання до музею полтавськими поміщиками родинних зібрань, по-друге – надходження вилучених у населення правоохоронними органами цінних предметів старовини і мистецтва. Роки Другої Світової війни (1939 – 1945 рр.) завдали тяжкого удару колекції музею. Значну частину зібрання кераміки протягом 1941 – 1943 рр. вивезли до Німеччини окупанти, а будинок музею разом з експонатами та документами, що там залишались у 1943 р. спалили. Після завершення війни частина керамічних виробів повернулась з Німеччини, але всі вони були у фрагментваному стані. Донині науковці музею працюють над відновленням та вивченням цих предметів. До поля зору реставраторів, однак, потрапляють не лише раритети із довоєнного музейного зібрання. Щороку проводяться обстеження та здійснюються реставраційно-консерваційні заходи щодо нових надходжень, чималу частку яких становлять результати роботи археологічних експедицій. Карантин поставив перед музейними співробітниками нові виклики і завдання. Щодня ми наповнюємо віртуальний простір цікавою інформацією про музейні скарби. Та не менш важлива й складна робота залишається «за кадром». Поки музей закритий для відвідувачів, зусиллями художника-реставратора ІІІ категорії науково-дослідного відділу реставрації Тетяни Клименко керамічні предмети із залу № 6 археологічної частини експозиції отримують нове життя. Після завершення карантину запрошуємо вас оцінити наші зусилля на власні очі!

Підготували Наталія Кондратенко, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів Тетяна Клименко, художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації

20 05 16 restavr01

20 05 16 restavr01

20 05 16 restavr01

20 05 16 restavr01