Тризуб на давньоруському горщику з Полтави

Нова рубрика «Музей з Вами, навіть коли його двері закриті: Колекції. Інтерактиви. Цікаві теми. Наукові новинки. Онлайн-альбоми», під хештегом #behindthescenes #музейзсередини

В експозиції 8-го залу «Київська Русь і кочівники» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлений досить рідкісний експонат — поки що єдина знахідка з розкопок на посаді літописного «граду» Лтави в історичному центрі Полтави. Цим унікумом є, з першого погляду, простий світло-коричневоглиняний гончарний горщик середнього обсягу, в цілому за профілем вінець типовий для керамічних виробів ХІІ ст. Правда, колір глини посудини і певна акуратність виготовлення не надто типові для Полтавського поселення, та все ж його можна вважати зразком продукції місцевих гончарів. Принаймні, на це вказує характерна для поселення орнаментація — проклеслений візерунок із трьох паралельних «широко» розміщених неглибоких ліній на плічку і перегині тулуба. Такий візерунок наявний на 60 відсотках гончарних горщиків, виявлених у Полтаві.

Унікальності на перший погляд ужитковій посудині надає не форма чи декорування. На її денці розміщене рельєфне тавро. І хоча значна частина гончарних давньоруських горщикових форм у Полтаві здебільшого мала тавро (або «клеймо») — своєрідний авторський знак того чи іншого гончара, наявне на цій посудині суттєво відрізняється від останніх. Місцеві рельєфні давньоруські «клейма» гончарів не відзначалися різноманітністю: коло, «колесо зі спицями», косий хрест – солярний знак без кола чи в колі, прямий хрест в такому ж оформленні, лівобічна свастика, овал... Мабуть, це ... і все за сюжетами.

А тавро на нашому горщику має вигляд модифікованого тризуба, від країв якого в боки відходять нахилені майже горизонтально дві в центрі, а з країв — по одній лінії, звернені донизу і в боки у вигляді своєрідних батогів чи завершень бунчуків, що потоншуються до краю. Основа тризуба оформлена додатковою поперечиною, від якої вниз і вгору під прямим кутом відходять короткі прямі лінії на кшталт лівобічної свастики. Композиційно тавро завершується внизу навскоси розташованою гачкуватою прямою лінією. Наявність подібних елементів таврування гончарних посудин на більшості рядових поселень і городищ Русі нам невідоме. Такі знаки, що вособлювали державні символи князівської влади й слугували особистими «гербами» князя – навряд чи мали право наносити гончарі без відома владних представників. Як здається, особливості цієї модифікації тризуба вказують на його побутування як князівського «герба» у ХІІ ст.

Можна припустити, що горщик є своєрідною мірною посудиною, що визначала обсяг запозиченого збіжжя. Її розміри засвідчувався тавруванням за перевірки князівського представника. Саме у такому горщику позичене треба було віддавати...

Не зосереджуючись на гіпотезах щодо призначення посудини, все ж зазначимо, що полтавська знахідка не єдина. На Харківському городищі в матеріалах розкопок професора Б. А. Шрамка виявлений також доволі схожий горщик, правда, з іншою модифікацією тризуба. Сподіваємося, що такі знахідки є й на інших більш-менш значних городищах давньоруського прикордоння Лівобережжя Дніпра, а оприлюднення полтавської дозволить виявити й інші місця побутування подібного таврування.

Насамкінець зазначимо, що посудина знайдена за науково-рятівних досліджень О.Б. Супруненка в розкопі 2/1997 р. по Першотравневому проспекту, на місці південно-західної частини сучасного навчального корпусу Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Її було виявлено у рештках печі посеред підкліту (заглибленої частини) давньоруського житла ХІІ ст. в розбитому вигляді. Уламками підстилався черінь опалювального пристрою. Склеєний із фрагментів горщик зі слідами вторинного випалу нещодавно відреставровано художником-реставратором музею Тетяною Клименко. Хоча в пропонованому матеріалі для більшої документальності ми подаємо фотознімки, виконані перед реставрацією.

Отже, полтавська знахідка, вірогідніше за все, є свідченням доволі давнього використання князівського символу-тризуба, в т. ч. і на території Полтавського поселення, що мало місце понад 800 років тому.

20 05 12 trizub01

20 05 12 trizub01

20 05 12 trizub01

20 05 12 trizub01

Детальніше: Супруненко О. Б. На землі Полтавській. Пам’ятки археології Полтави та її околиць / НАН України, Ін-т археол.; ЦОДПА. — Полтава: Археологія, 1998. — 157 с. — С. 104. — Рис. 104; Супруненко О. Б., Пуголовок Ю. О. Дослідження літописної Лтави: Іванова гора / Ін-т археол. НАН України; Центр пам’яткозн. НАН України і УТОПІК; ЦОДПА. — К., 2015. — Частина перша. — 180 с.: 164 іл., ХІІ кол. вкл. — С. 24.

О. Б. Супруненко