День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, розгорнута в СРСР у 1937 – 1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправлено до в’язниць та таборів. Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й.Сталіна, коли в роки «відлиги» провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х – початку 1960-х рр. мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені. У 1991 р., в останні місяці існування СРСР та УРСР, ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Відповідно до вимог Закону органами прокуратури та судами впродовж 1991 – 2001 рр. реабілітовано 248 тис. 810 громадян, відмовлено в реабілітації – 117 тис. 243 особам. У 2018 р. суттєво розширено коло осіб, покараних позасудовими органами та таких, що отримали право на реабілітацію, включно з тими, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення», або ж депортований за національною ознакою». Полтавська область – один з найбільш постраждалих від сталінського тоталітарного режиму регіонів. У 1937 р. на Полтавщині ліквідували майже всю верхівку партійного та профспілкового апаратів. Загалом, протягом 1937 – 1938 рр. на Полтавщині репресовано понад 10 тисяч громадян. Жертвами НКВД стали заможні полтавці, військовослужбовці, священики та представники інтелігенції, яких безпідставно звинуватили у шпигунстві, зв’язках із закордонними розвідками, змовах тощо. У 1937 – 1938 рр. на тюремні камери перетворили підвали колишнього полтавського Селянського банку, де тоді розташовувалось обласне управління НКВД у Полтавській області (нині – будинок Управління СБУ в Полтавській області). Там же виконувались і розстрільні вироки. Спочатку тіла жертв терору таємно ховали у безіменних могилах на старому міському кладовищі, але коли рахунок розстріляних пішов вже на тисячі, поховання почали масово здійснювати за містом – у розробленому піщаному кар’єрі поблизу хутора Триби, розташованому між селами Макухівка та Копили Полтавського району Полтавської області. Тіла жертв закопувались партіями по кілька десятків у траншеї без позначення місця поховання. Точна кількість похованих в урочищі Триби невідома. 14 квітня 1990 р. останки жертв політичних репресій з виробленого піщаного кар’єру перепоховали. За оціночними даними перепоховано близько 200 закатованих. У 1995 р. на місці перепоховання жертв Великого терору встановлено пам’ятний знак, проект якого розробив у 1991 р. Полтавський філіал інституту «Укрміськбудпроект». Автор проекту - В.С.Шевченко. Пам’ятний знак складається з п’яти хрестів на насипному кургані. За задумом автора у середохрестя центрального хреста композиції вставлена зірка з п’ятьма променями. Таке рішення символізує протистояння радянської влади християнським та загальнолюдським цінностям. Композиція меморіального комплексу постійно поповнюється. Наразі невідомими залишаються місця поховань сотень тисяч жертв радянського терору. Тому, родичі жертв самостійно встановлюють пам’ятні таблички з їх іменами і фото, створюючи символічні поховання. Такі таблички розміщені на деревах та навколо пам’ятного знаку. Готується облікова документація для занесення меморіального комплексу до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Вже традиційно щорічно біля місця перепоховання жертв політичних репресій проходять масові заходи з вшанування пам’яті. Зараз життя внесло корективи, у зв’язку з карантином проведення таких заходів неможливе. Але ми шанобливо схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх жертв тоталітарного терору. Вічний спокій і світла їм пам’ять!!!