Спадщина архітектора Валерія Трегубова. Музейні колекції. Макет меморіальної каплиці.

Продоажуємо публікацію матеріалів уніфікованих паспортів експонатів документально-речового фонду В. О. Трегубова.

Макет меморіальної каплиці на місці селянського табору, спорудженого для зустрічі представників Полтавської губернії з російським імператором Миколою ІІ під час урочистостей з нагоди 200-річчя Полтавської битви у Полтаві
У червні 1909 року в Полтаві відбувалися урочистості з нагоди 200-річчя Полтавської битви. В заходах взяла участь делегація виборних селян від Полтавської губернії. Свій табір вони розмістили на південному краю поля битви. Там же перед ними виступив імператор Микола ІІ, який прибув на урочистості.
Громадськість міста вирішила увічнити цю подію спорудженням меморіальної каплиці. Для цього у 1910 році Полтавське губернське земство оголосило творчий конкурс на проектування каплиці. В умовах конкурсу було наголошено на використанні «малоросійського» стилю, себто українського модерну.
На конкурс запрошувалися відомі архітектори і творча молодь,   студенти Петербурзького інституту цивільних інженерів, члени гуртка любителів української архітектури. Комісія суддів архітектурного конкурсу складалася з шанованих членів суспільства: губернський предводитель дворянства, князь М. Щербатов, гласний Ф. Мельников, гласний, інженер М. Боярський, київські архітектори В. Городецький і О. Кобелєв.
1 березня 1911 року оголосили результати конкурсу. Перемогу здобув художник-архітектор С. Іванов, але до реалізації прийняли проект другої премії. Автором його був студент Санкт-Петербурзького інституту цивільних інженерів І. Кальбус.
У 1914 році каплиця була збудована. Будівля мурована, баштоподібна, квадратна у плані, з двосвітловим простором в інтер’єрі. Каплиця встановлена на двоступінчастому гранітному стилобаті, основний об’єм увінчується полігональними щипцями, наметовий дах вивершений главкою з шоломоподібним куполом. Окрасою будівлі є монументальні майолікові художні панно на щипцях фасадів: обабіч чотирьох порталів – вісім панно «Вазон»; на західному щипці – панно «Спас з янголами» (Христос сидить на троні, біля його ніг два колінопреклонені янголи, що склали руки на грудях); на північному та південному щипцях – панно «Шестикрилі серафими» (пара серафимів з переплетеними крилами); на східному щипці – панно «Вазон з деревом життя».
У первісному вигляді каплиця існувала недовго. Війни і революції призвели до закриття та варварської експлуатації споруди з вандальними перебудовами і руйнуваннями.
Для архітектурного суспільства відкрив каплицю В. Чепелик, відомий дослідник української національної архітектури кінці ХІХ – початку ХХ століття. У 1972 році він виявив руїни меморіальної каплиці, а в 1981 році виконав перші обстеження та обміри пам’ятки.
Лише у 1986 році питання порятунку унікальної каплиці почало вирішуватися позитивно. За ініціативою В. Трегубова будівлю включили до переліку охоронюваних пам’яток архітектури. Того ж року розпочалися реставраційні роботи під керівництвом архітектора Валерія Трегубова, співавтори Г. Негай, В. Шевченко. Фінансував реставрацію Полтавський автоагрегатний завод. Перший етап реставрації завершився збереженням матеріальної структури пам’ятки у повному обсязі: відновлена конструкція даху, покрівля, купол та хрест, відреставрований гранітний стереобат, підвіконня, демонтовано спотворюючи внутрішнє перекриття і прибудовані зовнішні сходи, виконаний рятівний ремонт цегляної кладки, замурований пробитий отвір у східній стіні. Через брак коштів роботи з реставрації керамічного обличкування стін та художніх майолікових панно залишилася не реалізованими.
Тепер   це каплиця Юрія Переможця, перебуває у власності Свято-Юріївської релігійної громади Української автокефальної православної церкви міста Полтави, розташована на вулиці Зіньківській, 16-а. Пам’ятка є єдиною сакральною будівлею, побудованою в українському модерні, вона являє собою унікальний взірець національного архітектурного стилю. Існує у відновленому вигляді.
Макет меморіальної каплиці виконаний з паперу, у масштабі 1:25, виконавці С. Баштовенко, ?. Назаренко, О. Міллер. Габаритні розміри 75×55×71 см, час виготовлення 1985 рік. До 2015 року макет зберігався у проектно-дослідницькій майстерні «Храм», 2017 року переданий на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Оксана Бєлявська

20 05 15 kaplytsa01

20 05 15 kaplytsa01