Міжнародний день біологічного різноманіття був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 р. на честь підписання 22 травня 1992 р. у Ріо-де-Жанейро Конвенції про біорізноманіття, метою якої є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях. Сьогодні є чудова нагода згадати про необхідність охорони усієї сукупності видів живих організмів, невід’ємною частиною яких є людина.
«Я вранці голос горлиці люблю…»
Ліна Костенко
Горлиця звичайна – птах 2020 року в Україні
Українське товариство охорони природи оголосило символом 2020 р. горлицю звичайну – вразливий вид орнітофауни України, якому загрожує зникнення. Горлиця звичайна (застаріла українська назва горлинка) - найменший представник великої голубиної родини. Наукова назва Streptopelia turtur – латинізована пісня горлиці, що нагадує заколисуючі звуки «тур-туур» чи «руурр-руур». На Полтавщині є гніздовим, перелітним птахом. Весною з’являється наприкінці квітня – на початку травня. Селиться у лісі, в полезахисних смугах, садках. Гніздо горлиця звичайна будує на кущах, на деревах – на невисоких бічних гілках. До будови гнізда багато зусиль не докладає. Це невелика купка тоненьких гілочок, складених досить незграбно. Гніздо виглядає як решето, крізь дно якого просвічується весь його вміст – два білих яйця. Пташенята з’являються через два тижні безпомічні, сліпі, через п’ять днів після народження прозрівають, а ще через 20 – добре літають. Пташенят годують спеціальною сирною масою, яку називають «пташиним молоком» - поживний секрет зобних залоз, згодом розм’якшеним насінням. Дорослі птахи живляться насінням рослин, зрідка комахами і дрібними наземними молюсками. На відміну від інших видів голубів горлиця, коли п’є, не закидає голову. Наприкінці літа відлітає на зимівлю до Східної Африки.
Останніми роками пісню горлиці звичайної чути все рідше. Вид зникає майже по всій Європі, основні причини: полювання під час міграцій в країнах Європи, де це є давньою культурною традицією, вплив посух на зимівлі, застосування отрутохімікатів, інші фактори.
Не можна не згадати тут і добре відому всім горлицю садову, або кільчасту, яка конкурує з горлицею звичайною. На думку Полтавського орнітолога Б.О. Голова, помітне скорочення кількості пар горлиці звичайної, що гніздяться у населених пунктах області, у значній мірі обумовлено появою горлиці садової. Цей новий вид прийшов до нас із Балкан. Перші птахи в Україні з’явились в Ужгороді в 1944р. Далі почали поступово розширювати свій ареал на схід і південь, і зараз це загальнопоширений вид орнітофауни України. У Полтаві вперше одинокий птах горлиці садової був замічений орнітологом М.І. Гавриленком 21 липня 1960 р., а вже у 1966 р. цей вид горлиці зустрічався у 16 пунктах обласного центру, де окремі пари гніздувались. У наш час це масовий вид птахів, який гніздиться у всіх населених пунктах Полтавської області. Значна частина птахів зимує. У цей час чисельність їх скорочується, але у літній сезон за рахунок 3-4 виводків швидко зростає. У лютому-березні горлиця садова однією з перших сповіщає про прихід теплої пори своїм м’ яким співом, котрий легко пізнається і запам’ятовується. Трискладову пісню можна передати словами «голууубку-голууубку, або водииички-водииички». Горлиця садова – синантропний вид, спосіб життя якого тісно пов'язаний з людиною.
Здавна горлиць вважають символом миру, щастя, любові і чистоти. Краса птахів описана у віршах, де прославляється ніжність і вірність. Часто горлицею називають гарну дівчину.
Давайте збережемо цих чудових птахів, до співочого туркотіння яких ми звикли із самого дитинства!
