Лялька-мотанка

Продовжуючи рубрику «Цікаве про експонат», сьогодні знайомимо вас із деякими надбаннями з фондової колекції музею.

Мотанка – вузлова лялька виготовлена з натуральних матеріалів шляхом скручування і намотування. Була поширена на всій території України як дитяча іграшка, а також як обрядовий предмет. Лялечку-немовля клали до колиски з дитям, аби вберегти новонародженого від злого ока. Більш дорослі діти бавилися ляльками, які, зазвичай, виготовляли зі старого одягу власноруч, без використання небезпечних їм голок чи ножиць. Тому такі іграшки традиційно не зшивали, а лише зв’язували і скручували. Іще одна неодмінна пересторога – лялька не мала обличчя. На його місці навхрест намотували різнокольорові нитки. В середину іграшки могли замотувати лікарські трави з метою профілактики або лікування хвороби у дітей.

Не менш поширеними були обрядові мотанки. Лялька «Круп’янка» (ПКМ ВК 89200 ТК 7321) була виготовлена на початку ХХІ ст. полтавською майстринею Ю. М. Лелюк. Вона є зразком традиційного народного витвору – виконана з натуральної тканини, у своїй основі містить мішечок із зерном. Такі ляльки-круп’янки (зернівки) були символом добробуту, зберігали їх у оселі до нового врожаю.

Хатня лялька (ПКМ ВК 85458 ТК 7140) була передана до музею полтавкою Г. Х. Куцовіною, родині якої ця фігурка довгий час слугувала за оберіг. Зшита зі старої полотняної сорочки, як сакральний предмет, але вже без дотримання давніх традицій виготовлення ляльок-мотанок, Хатня лялька є прикладом трансформації давніх вірувань і обрядів упродовж минулого століття.

20 05 18 motanka01

20 05 18 motanka02