У березні-квітні 1930 р. у приміщенні Харківського оперного театру відбувся показовий судовий процес над членами Спілки визволення України – вигаданої підпільної контрреволюційної організації, що нібито існувала в УСРР з 1926 р. і мала за мету збройним шляхом за підтримки іноземних держав повалити радянську владу в Україні і реставрувати капіталістичний лад у формі Української Народної Республіки.

Ця «судова» акція стала першою репетицією масових репресій проти української інтелігенції. На лаві підсудних опинилося 45 осіб. Зокрема, академік С. Єфремов, колишній прем’єр-міністр УНР В. Чехівський, колишній міністр закордонних справ УНР А. Ніковський, професор Київського інституту народної освіти Й. Гермайзе, колишні діячі Української партії соціалістів-федералістів В. Дурдуківський, В. Ганцов, Л. Старицька-Черняхівська, М. Слабченко. Серед обвинувачених були 2 академіки Всеукраїнської Академії наук, 15 професорів, 1 директор школи, 10 учителів, 3 письменники, 6 колишніх членів Української Центральної Ради, 3 колишні члени уряду УНР та ін.

Але жертвами справи СВУ були не лише ці 45 підсудних. Репресивні органи намагалися довести, що йшлося про добре законспіровану і розгалужену націоналістичну організацію, яка прагнула повалити робітничо-селянську владу. Тому «заколотниками» робили будь-кого, хто був незадоволений владою, хто критикував роботу місцевих керівників. Відпрацьовувались так звані «периферійні лінії СВУ», які давали можливість репресувати практично необмежену кількість людей. Усього, за деякими підрахунками, у зв’язку зі справою СВУ було заарештовано, знищено або заслано понад 30 тисяч осіб.

За даними репресивних органів, один із «периферійних осередків СВУ» («анархістська група») існував у м. Глинськ Роменського округу на Полтавщині. У сфабрикованих документах Роменського відділу ДПУ повідомлялося, що в Глинську діяла група анархістів, члени якої, прикриваючись званнями червоних партизан, усіма засобами намагалися дискредитувати місцевих радянських і партійних працівників, поширювали анархістську літературу, групували навколо себе антирадянський елемент.

У червні 1930 р. співробітниками ДПУ було проведено операцію з ліквідації групи. У спецповідомленні про її результати зазначалось: «Усього заарештовано 22 чоловіка. … Заарештовані: куркулів – 2, середняків – 3, решта – бідняки. Більша частина бідняків – червоні партизани.»

Усього по «глинській» справі було притягнуто 168 осіб. Їх звинуватили в участі в підпільній організації «СВУ», що ставила за мету «усунення Радянської влади шляхом повстання» та «відновлення Української Народної Республіки». 27 із них розстріляли, інші були позбавлені волі в концтаборах строком від 3 до 10 років.

Пропонуємо вашій увазі копії документів, виявлених в архіві Служби безпеки України, що докладніше розкривають обставини «глинської» справи, сфабрикованої радянськими репресивними органами (з архіву науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського).

20 05 17 svu01

20 05 17 svu01

20 05 17 svu01

20 05 17 svu01

20 05 17 svu01