У березні-квітні 1930 р. у приміщенні Харківського оперного театру відбувся показовий судовий процес над членами Спілки визволення України – вигаданої підпільної контрреволюційної організації, що нібито існувала в УСРР з 1926 р. і мала за мету збройним шляхом за підтримки іноземних держав повалити радянську владу в Україні і реставрувати капіталістичний лад у формі Української Народної Республіки.
Ця «судова» акція стала першою репетицією масових репресій проти української інтелігенції. На лаві підсудних опинилося 45 осіб. Зокрема, академік С. Єфремов, колишній прем’єр-міністр УНР В. Чехівський, колишній міністр закордонних справ УНР А. Ніковський, професор Київського інституту народної освіти Й. Гермайзе, колишні діячі Української партії соціалістів-федералістів В. Дурдуківський, В. Ганцов, Л. Старицька-Черняхівська, М. Слабченко. Серед обвинувачених були 2 академіки Всеукраїнської Академії наук, 15 професорів, 1 директор школи, 10 учителів, 3 письменники, 6 колишніх членів Української Центральної Ради, 3 колишні члени уряду УНР та ін.
Але жертвами справи СВУ були не лише ці 45 підсудних. Репресивні органи намагалися довести, що йшлося про добре законспіровану і розгалужену націоналістичну організацію, яка прагнула повалити робітничо-селянську владу. Тому «заколотниками» робили будь-кого, хто був незадоволений владою, хто критикував роботу місцевих керівників. Відпрацьовувались так звані «периферійні лінії СВУ», які давали можливість репресувати практично необмежену кількість людей. Усього, за деякими підрахунками, у зв’язку зі справою СВУ було заарештовано, знищено або заслано понад 30 тисяч осіб.
За даними репресивних органів, один із «периферійних осередків СВУ» («анархістська група») існував у м. Глинськ Роменського округу на Полтавщині. У сфабрикованих документах Роменського відділу ДПУ повідомлялося, що в Глинську діяла група анархістів, члени якої, прикриваючись званнями червоних партизан, усіма засобами намагалися дискредитувати місцевих радянських і партійних працівників, поширювали анархістську літературу, групували навколо себе антирадянський елемент.
У червні 1930 р. співробітниками ДПУ було проведено операцію з ліквідації групи. У спецповідомленні про її результати зазначалось: «Усього заарештовано 22 чоловіка. … Заарештовані: куркулів – 2, середняків – 3, решта – бідняки. Більша частина бідняків – червоні партизани.»
Усього по «глинській» справі було притягнуто 168 осіб. Їх звинуватили в участі в підпільній організації «СВУ», що ставила за мету «усунення Радянської влади шляхом повстання» та «відновлення Української Народної Республіки». 27 із них розстріляли, інші були позбавлені волі в концтаборах строком від 3 до 10 років.
Пропонуємо вашій увазі копії документів, виявлених в архіві Служби безпеки України, що докладніше розкривають обставини «глинської» справи, сфабрикованої радянськими репресивними органами (з архіву науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського).