До дня культурного рiзноманiття

Головною метою відзначення Всесвітнього дня культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку ініціатори визначили наступне: дати людям можливість усвідомити, наскільки глибока і різноманітна національна культура, не тільки країни, але й інших народів світу; і зрозуміти, завдяки цьому важливість культурного обміну та збереження існуючих культурних звичаїв, традицій та спадщини. Поштові листівки, які вкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стали доступним та зручним способом підтримувати звʼязок на відстані чи не найкраще ілюструють можливості для культурного діалогу. По-перше, відкритий лист – засіб комунікації між представниками будь-яких культур, своєрідний місток, що єднає людей із будь-яких точок світу, носій памʼяті, що нагадує їм один про одного. По-друге, кожна національна поштова картка містить специфічні національні риси країни-виробника (наприклад, різноманітну символіку в оформленні бланку чи марки). По-третє, ілюстровані поштівки мають безмежні можливості для трансляції візуальних образів автентичної культури. У філокартичному зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається невелика, але дуже цікава збірка – п’ять поштових карток невідомого колекціонера початку ХХ ст. Вони презентують різні куточки світу: Австралію, Великобританію, Бельгію, Болівію та Гаваї. Кожний поштовий бланк має свої ознаки та віддзеркалює різноманітні культурні особливості країни-виробника. Австралійська поштівка відображає колоніальне минуле країни-континенту: тексти виконані англійською, в лівому куті вміщене зображення гербу Великобританії, в правому – марки з профілем британської королеви Вікторії. Поштова картка із Великобританії має надзвичайно стримане бузкове оформлення. Однак національного колориту їй надає марка вартістю півпенні із профільним зображенням голівки королеви Вікторії (1838-1901 роки правління). Бельгійський відкритий лист опосередковано розкриває внутрішню проблему багатонаціональної країни – багатомовність її населення. Це виражається у двомовності написів, вони виконані французькою та нідерландською. У правому верхньому куті розміщена марка вартістю 10 сантимів із зображенням профілю короля Леопольда ІІ (1865–1909 роки правління). За його лопатоподібною бородою колекціонери всього світу легко впізнавали бельгійську продукцію. Написи на болівійській поштовій листівці виконані іспанською мовою, що теж вказує на колоніальне минуле цієї країни. У правому верхньому куті надрукована марка вартістю 1 сентаво із зображенням гербу Болівії – овалу, оточенного болівійським прапором, мушкетами (готовність захищати батьківщину), лавровими гілками (мир і слава народу Болівії). Над ним розташований кондор – національний болівійський птах, символ прагнення до розвитку без обмежень. Зображена гора Серро-Ріко-де-Потосі, що уособлює багатство мінеральних ресурсів, справа – лама (різноманітність фауни), зліва – каплиця Святого Серця Ісуса (культурний спадок), по центру – сніп пшениці (багатство сільського господарства). Під гербом розміщені зірки, їх кількість відповідає кількості провінцій, що входять до складу держави. Оскільки політична ситуація в Болівії ХІХ – поч. ХХ ст. булла нестабільною через державні перевороти та війни, то і кількість зірок коливалася від 9 до 11. Складність політичного життя відобразилася і на поштівці Королевства Гаваї (1810-1893). Хоча в цей час острови були незалежними, поступово наростав тиск США, тому тексти виконані англійською та гавайською. Поштова картка надрукована червоним, бо цей колір у традиційній полінезійській культурі асоціюється з королівською владою, підкрелював статус спадкоємиці престолу принцеси Ліліуокалані (1891-1893 роки правління). Її зображення вміщене на марці вартістю 1 кенета. На той час королем був її брат – Калакауа, однак він, шукаючи захисту від наступу США, вирушив у тривалу подорож, залишивши Ліліуокалані регентом. Для того, щоб нагадати хто монарх у верхній частині рамки знаходиться напис «Kalakaua.R.1881» (Калакауа Король). Іноземні поштові листівки — своєрідна енциклопедія, що зберігає для нас образи минулих епох та розповідає про культурні ознаки різних народів.

Підготувала Оксана Сулима, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів

20 05 20 kulturn rizn01

20 05 20 kulturn rizn01

20 05 20 kulturn rizn01

20 05 20 kulturn rizn01