Верба у живописі

Шановні відвідувачі! Презентуємо Вашій увазі нову природничо-мистецьку мандрівку: «Верба у живописі». Це перша сторінка майбутнього заходу, в рамках якого ви матимете змогу не тільки ознайомитися з біологічними особливостями рослинного світу Полтавщини, але й побачити його розмаїття на полотнах місцевих художників. Ми розпочинаємо подорож мальовничими місцями нашого краю, де зростає одне з найулюбленіших в Україні дерев – верба.

На Полтавщині зустрічаються близько півтора десятка видів верб, деякі із них настільки рідкісні у природних ценозах, що не удостоїлися бути зображеними на полотнах живописців. Найчастіше на картинах можна побачити вербу білу та її плакучу форму, а також вербу ламку, тритичинкову, попелясту чи козячу. Наукова назва роду Salix походить від кельтських слів «sal» – близько та «lix» – вода, бо найкраще верби ростуть на вологих освітлених місцях. Рослини широко використовуються для закріплення пісків, обсадження берегів водойм. Невипадково у народі говорять: "Там, де живе верба, житиме й ріка", "Де срібліє вербиця, там здорова водиця". Верба є символом нашої держави України і уособлює в собі магічну цілющу космологічну силу. Древні слов'яни вважали її Деревом Життя. Верба, символізуючи пробудження живої природи, широко використовується у релігійному обряді Вербної неділі – як атрибут зустрічі свята Входу Господнього в Єрусалим.

Про неї складали пісні та вірші, вишивали на рушниках і відтворювали на картинах. Художники минулих століть використовували мотив нахиленої над водою верби, як один з найбільш улюблених. Сучасні полтавські пейзажисти теж цінують вербу за її високі декоративні якості та символічне значення у міфології нашого народу. Під час мандрівки Ви зможете ознайомитись із полотнами Павла Горобця – «майстра пейзажної мініатюри»; Олександра Журбія, картини якого прикрашають експозицію відділу природи музею; Сергія Гнойового, колорит робіт якого вибудовується на гострому звучанні чистого кольору. Навіть відомий український портретист Микола Підгорний не обминув вербу у своїй творчості. Ви також отримаєте насолоду і від картин місцевих художників молодшого покоління: Сергія Ступки – майстра олійного живопису, акварелей і вітражів, і Дениса Городничого, головними сюжетами для творів якого стають українські пейзажі. У колекції музею зберігаються деякі полотна більшої частини вищеозначених майстрів, що надає додаткової цінності фондовій збірці нашого закладу.

Висловлюємо щиру подяку Іщук Любов Петрівні, доктору біологічних наук, доценту кафедри садово-паркового господарства Білоцерківського національного аграрного університету за консультації під час створення даного проекту.

Взяти участь у природничо-мистецькій мандрівці можна за попереднім замовленням. Чекаємо на зустріч!