«Сторінками Червоної книги України» ( до уроку природознавства 5 клас. Тема: «Охорона природи. Червона книга України»)

Нова рубріка надає можливість школярам закріпити набуті знання із шкільного курсу з природознавства та історії, отримати додаткову цікаву навчальну інформацію, яку проілюструють предмети з музейної колекції.

 

Шановні учні, ви вже знаєте, що Червона книга України – це державний документ, який містить ілюстрований опис рослин, тварин і грибів, що підлягають охороні, а також поради спеціалістів щодо їх примноження. Ви, напевно, бачили її зображення в підручниках з природознавства, або інтернет-ресурсах. Наш музей надає чудову нагоду своїм відвідувачам побачити цей важливий документ на власні очі. У вітрині залу №5

зберігаються два експоната: «Червона книга України Рослинний світ» (видання 2009р.) і «Червона книга України Тваринний світ» (видання 1994р.).

20 06 06 red book 01

Зараз ми пропонуємо вам здійснити невеличку віртуальну подорож сторінками Червоної книги, куди потрапили зникаючі, вразливі і рідкісні види представників тваринного світу. Учасники віртуальної мандрівки отримають інформацію про декількох тварин, які потребують охорони і піклування. Уявлення про них нададуть експонати природничого відділу нашого музею, представлені на фото.

ТХІР СТЕПОВИЙ
(природоохоронний статус – зникаючий)

Тхір – хижий звір з родини кунцевих. На території України мешкають два види тхора: тхір лісовий, або темний, і тхір степовий, або світлий.

Останній – виключно корисна для людей тваринка. Він полює на шкідників - ховрахів, хом'яків, мишовидних гризунів, тушканчиків і лише зрідка на птахів, плазунів, комах. Полюбляє ягоди винограду, шовковиці, терну, пасльону, шипшини, різні фрукти. Хутро в тхора степового бліде, жовтувато-палеве з темно-бурим відтінком на спині, лапах. Темні плями поблизу очей і носа утворюють своєрідне зображення маски на мордочці. Довжина тіла 52-56 см, хвоста - до 18 см, маса тіла до 2 кг.

20 06 06 red book 02

20 06 06 red book 02

20 06 06 red book 04

Степовий тхір – спритний, моторний, сміливий і цікавий звір. Він може лазити по деревах, добре плаває. Оселяється переважно у відкритих степах, в в норах хомяків, ховрахів і сліпаків, може влаштувати кубло в купі хмизу, дуплі дерева. За добу тхір пробігає відстань від двох-трьох сотень метрів, до 15 – 20 км. При небезпеці намагається сховатися в нори. Коли такої можливості немає, хоробро захищається, при цьому видає гучні звуки, що нагадують стрекотіння сороки.

Раніше у Черкаській та Полтавській областях було 12 особин тхора степового на 1 тис. га, а зараз - 0,1. Тхір степовий занесений до Червоної книги, як зникаючий вид. Його чисельність швидко зменшується, бо люди розорюють цілинні ділянки території України, використовують отрутохімікати для знищення шкідників, тому тварина не може віднайти собі поживу, житло, чисте середовище для існування.

Щоб вберегти руденького мешканця наших степів доцільно зберегти цілинні ділянки і проводити реакліматизацію виду в місцях недавнього проживання. Необхідно терміново відмовитися від хімічних методів боротьби із шкідниками, щоб поліпшити умови існування не тільки тхора степового, а й інших тварин, наприклад Махаона.

МАХАОН
(природоохоронний статус – вразливий)

Махаон – денний метелик родини парусникових. Розмах крил 6,5-8,5см. Поширений в помірній смузі Європи й Азії. На території України зустрічається повсюдно. Махаон- одна з найгарніших комах, спостерігати за якою можна дуже довго і отримувати від цього тільки задоволення.

20 06 06 red book 05

До речі, забарвлення метелика залежить від клімату. У північній частині ареалу проживання забарвлення досить бліде, а південні махаони набагато більші й мають інтенсивно-жовте забарвлення крил. Зустріти їх можна зовсім несподівано - на польових дорогах, узліссях, луках, садах і на клумбах, у міських парках. Життєдіяльність махаона тісно пов’язана з такими зонтичними рослинами, як дика морква і кріп. На них самка махаона відкладає свої яйця, з яких з’являються товсті, великі гусениці зеленого кольору. Слід пам'ятати, що метелики, на відміну від гусені, харчуються лише квітковим нектаром. Навесні і влітку метелики легко пурхають на полянах у пошуках нектару і навіть планерують на короткі відстані. Завдяки інтенсивному жовто-чорному забарвленню ці комахи яскравими плямами виділяються в променях сонця, недарма метеликів з родини парусників люди називають «літаючими квітами».  

Махаони, як і більшість метеликів, не лише прикрашають наше життя. Вони впливають на життя всієї Землі. На стадії личинок і гусені вони посідають важливе місце в живленні птахів, а дорослі особини запилюють рослини.

Нажаль, через своє яскраве забарвлення та великі розміри, ці комахи часто потрапляють до ентомологічних колекцій. До зменшення чисельності метеликів призводить також господарська діяльність людини – застосування пестицидів, надмірне випасання худоби, викошування та випалювання трав тощо. Хоча махаони занесені на сторінку Червоної книги як вразливий вид, людство повинне пам’ятати, що необхідно оберігати їх, бо інакше вони стануть такими ж рідкісними, як качка Гоголь.

Гоголь
(природоохоронний статус – рідкісний)

Гоголь звичайний - це птах родини качиних, який має кремезну форму тіла, і коротку шию. Довж. до 50см, вага до 1,1кг. Голова у самця чорна з зеленим відливом. З боків голови за дзьобом добре помітні білі плями. Шия і низ тіла у нього білі. Самка значно менше самця; голова у неї коричнева, без білої плями, зоб і спина сірі, на шиї біле кільце (тобто в забарвленні виражений статевий диморфізм).

Вгадайте опудало самки чи самця прикрашає музейну вітрину?

20 06 06 red book 07 20 06 06 red book 07

Гоголь поширений в Європі, Азії й Пн. Америці. В Україні гніздиться групами на пн. Рівненської обл., на території Волинської обл., на Дніпрі. Також сотні птахів прилітають до нас з Росії та Білорусі на зимівлю.

Гніздування відбувається парами, на початку квітня або травня. Для гнізда качки використовують дупла дерев, на висоті до 15 метрів, недалеко від води, або займають покинуті гнізда інших птахів.

Пташенята мають чорно-біле забарвлення. Після народження вони обсихають протягом доби, а потім, розправивши крила, вистрибують на землю, і йдуть за матір'ю до води. Харчується гоголь водними безхребетними, яких здобуває переважно на дні або на водних рослинах, рідше в товщі води. Гоголь не просто занурює голову в воду, залишаючи на поверхні все тіло. Він дійсно пірнає. Йому це потрібно для того, щоб на дні водойми підняти бурю в мулистих відкладеннях. У цих хмарах мулу качки ловлять потривожених мешканців. Глибина, на яку може пірнати гоголь, досягає 4 м. Час перебування під водою складає близько 30 секунд. Влітку основу раціону складають комахи та їхні личинки - волохокрильці, водяні жуки, бабки, клопи, мошка, тощо. Взимку більше вживає в їжу молюсків і ракоподібних. Також харчується дощовими черв'яками, земноводними і дрібною рибою, восени в невеликих кількостях насінням, корінцями і вегетативними частинами водних рослин.

Гоголь занесений до Червоної книги України як рідкісний вид. Люди повинні йому допомагати: влаштовувати штучні гніздівлі, а також зберігати у заплавах річок старі дуплисті дерева. У місцях гніздування, в Рівненській та Волинській областях, необхідно створити заказники загальнодержавного значення.

Отже, шановні учасники нашої подорожі, ви дізналися про трьох представників тваринного світу Полтавщини, які потребують охорони і піклування. Але ми повинні пам'ятати, що до списку Червоної книги входить більше ста видів тварин нашого краю і всім нам необхідно знати, кому саме загрожує небезпека. Якщо у вас виникне таке бажання, завітайте до нашого музею. У вітринах відділу природи ви побачите експонати, позначені червоним колом – це тварини, що потрапили на сторінки Червоної книги. Будь-який вид тварини чи рослини – неповторне явище природи, тому так важливо зберегти на планеті все різноманіття живих істот.

Дякуємо за увагу! До зустрічі!