Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. В Україні це свято було встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 р. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, упорядкували словʼянську абетку, заклавши основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей. Слов’янська писемність була створена в IX ст. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за ім’ям візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, отримав імʼя Кирило. Допомагав йому в цій важливій справі старший брат Мефодій. Кирило уклав слов’янську абетку, використовуючи грецьку, змінивши її так, щоб передати слов’янські звуки. Були створені два алфавіти – глаголиця і кирилиця. Глаголиця отримала поширення переважно у західній частині Балканського півострова та у Великоморавському князівстві, де проповідували брати. А кирилиця – у землях східних словʼян. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом із грецької на словʼянську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало словʼянську літературну мову і книжкову справу. Однією зі збережених пам’яток слов’янської писемності першої половини XI ст. є «Реймське Євангеліє». За переказами, святиня походить із бібліотеки Ярослава Мудрого. «Слов’янське Євангеліє», як його називали у Франції, потрапило до цієї країни разоміз донькою князя Анною, яка саме на ньому склала королівську присягу під час шлюбної церемонії з французьким королем Генріхом І. Пергаментний рукопис «Реймського Євангелія», що наразі зберігається у м. Реймс (Франція), складається з 2 частин, написаних кирилицею уставного типу та, так званою, «ламаною» хорватською глаголицею. Книга прикрашена численними ілюстраціями і орнаментальними буквицями. У фондах ПКМВК відсутні ранні рукописні зразки слов’янської писемності, однак зберігається перше факсимільне видання Євангеліє з Реймса, що походить з довоєнної колекції. «Evangeliaire Slave de Reims, ou Texte du Sacre» (Слов’янське Євангеліє Реймса або Коронаційний текст) побачило світ у Парижі в 1843 р. завдяки відомому французькому художнику-копіїсту Жану-Батисту Сильвестру. Фото саме цієї книги можна побачити нижче.

Підготувала Оксана Сулима, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів

</p