Підручники Педагогічного бюро 1917-1918 рр.

20 05 30 book01В останню суботу травня в Україні відзначають професійне свято – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Свято встановлено в Україні «…враховуючи значний внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, всіх сфер життя суспільства…» згідно з Указом Президента України від 25 травня 1999 р. Книгодрукування на Полтавщині зародилося у ХVІІІ ст. Перша відома друкарня зʼявилася у Кременчуці в 1765 р. Із 1845 р. почала діяти типографія Полтавського губернського правління. У 1860-х рр. на теренах краю зʼявилися перші підручники для народних шкіл, однак були вони російськомовними. У кінці ХІХ ст. у Полтаві налічувалося 36 видавничих закладів, а на поч. ХХ ст. загалом по губернії їх працювало більше 60. У 1913 р. із метою координації діяльності народних училищ організовується підрозділ земської управи – Педагогічне бюро. З початком Української революції 1917-1921 рр. постало важливе питання українізації шкіл і нагальної потреби україномовних підручників. Надзвичайне Полтавське губернське зібрання 21 червня 1917 р. ухвалило рішення про асигнування 30 тис. крб. на видання українських підручників. Восени 1917 р. Педбюро очолив Михайло Якович Рудинський (1887-1958), який став справжнім ентузіастом національного відродження, вирішуючи гостру проблему «голоду на книжку». Під його керівництвом було випущено мільйон примірників. Збірка підручників, виданих під грифом Педагогічного бюро, у колекції ПКМВК на сьогодні складає 13 одиниць. Ураховуючи цілковиту відсутність книг для української школи, а також труднощі друкування, Михайло Якович вирішив цю проблему шляхом складання розбірних хрестоматій: підручник видавали «порціями». Доки з першою книжечкою працювали в школах, другу тільки друкували, а наступну лише готували до видання. Так була випущена в світ хрестоматія «Віночок» ― серія художніх творів рідних письменників для шкільного читання оригінальна за змістом та будовою. Усього побачило світ дві частини або «низки», кожна з яких укладалася в окрему папку. Футляр виготовлений з міцного картону, із зав’язками, прикрашений декоративними елементами: лицевий бік — зображенням стилізованих квітів, які по колу обрамлюють напис «Віночок», зворотній — картушем, в який вміщена печатка зі словами «Полтавське губернське земство / Педагогічне Бюро». До першої увійшли 15 творів українських письменників: Б. Грінченка, Г. Галайди, О. Єфименко, М. Коцюбинського, В. Винниченка, а також байки і думи. До другої — лише 10 — І. Франка, Лесі Українки, Марко Вовчок, Д. Марковича, П. Темченка, Т. Бордуляка і вірші та думи. Окрім хрестоматії, М.Я. Рудинський уклав читанку в чотирьох випусках, яка отримала назву «Ясні зорі». Кожна частина була присвячена певній порі року й уміщувала відповідний зміст, ілюстрації й обкладинку. Книжки вийшли двома великими накладами. Михайло Якович виявив себе і як здібний організатор. Адже йому вдалося консолідувати навколо Педбюро талановитих художників: Є. Балуту, А. Боцулу, братів І. та С. Бутників, Ф. Бондаренка, П. Бутка, В. Дурново, В. Осадчука, Ф. Рожанківського, Б. Ромберга, А. Федоренка, Я. Феодоріді та ін. Посібники виходили в жахливих умовах голоду, економічної розрухи, громадянської війни. Проте, завдяки нелюдській енергії М. Я. Рудинського вони визначались високими художніми й технічно-друкарськими рисами. Також були видані «Арифметичний задачник для сільських початкових шкіл» Т. Тимошенка, «Історія України» Г. Хоткевича, праця М. Грушевського «Про старі часи на Україні», «Методика початкової географії» С. Русової та інші. Друкувалися книжки з краєзнавства: «Вивчай природу», «З минулого рідного краю». Початковим підручником, що мав підготувати учнів до загального курсу фізичної географії, стала «Географія Полтавщини». Парадоксальний факт — найтяжчі роки в політико-економічному плані позначені підйомом творчої енергії та ідей, кипучою діяльністю на посаді завідувача Педбюро запам’ятався М.Я. Рудинський, представник «свідомої і патріотично настроєної полтавської інтелігенції». Зацікавлення ентузіаста-педагога, «людини широкої освіти» привели його до налагодження місцевої видавничої діяльності, спрямованої, перш за все, на забезпечення шкіл українськими виданнями, читанками, збірками віршів. Не зважаючи на складні обставини ця книжкова продукція відзначалася високим рівнем поліграфії, спрямованістю на відродження національної культури. Тож хочеться згадати про всіх причетних до видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження та привітати їх з професійним святом. Ваша самовіддана праця та невтомний творчий пошук збагачують духовну скарбницю українського народу, наповнюють її неповторними зразками друкованого слова. Бажаємо вам міцного здоров’я, творчого завзяття, миру та добробуту!

Підготувала Оксана Сулима, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів

20 05 30 book01