6 червня, у День журналіста, який відзначається згідно з Указом Президента України від 25 травня 1994 року №251/94, хочеться згадати одного з перших українських журналістів у Російській імперії, натхненника і творця україномовного друкованого слова, політичного діяча та поборника ідеї Української самостійної держави Сергія Михайловича Шемета (6 червня 1875, хутір Олександрівка Лубенського повіту, Полтавської губернії – 5 травня 1957, Мельбурн, Австралія). Походить із старовинного шляхетського роду Шеметів – Кежгайлів. Батько, Михайло Казимирович, був учасником Кримської кампанії 1853-1856, володів близько 5000 гектарів орної землі на околиці Лубен. Деякий час був лубенським міським головою, потім гласним міської думи. Будучи людиною широких культурних поглядів, дбав про освіту не тільки своїх дітей, а і жителів Лубен, вкладав кошти у будівництво Лубенської жіночої гімназії та був її попечителем, побудував суконну та тютюнову фабрики.
Сергій Михайлович отримав освіту в Технологічному інституті у Петербурзі, де разом із братом Володимиром стали активними учасниками Української студентської громади, а у 1898 Сергія Шемета обрано її першим головою. У 1900 він організовує, вкладаючи сюди власні кошти, культурне товариство «Родина», яке пропагує українське мистецтво, літературу, історію та музику.
На початку ХХ століття українське друковане слово перебувало під офіційною забороною. Але революційна ситуація 1905, що склалася в суспільстві, змусила російського царя Миколу II піти на деякі поступки, підписавши «Маніфест 17 жовтня 1905 року». Незважаючи на це, жодна друкарня не наважувалася друкувати україномовні часописи без окремого дозволу. Не побоялися це зробити тільки на Полтавщині, в Лубнах. Таким чином світ побачив перший номер часопису «Хлібороб». Його засновниками та видавцями стали відомі політичні та громадські діячі брати Володимир, Сергій і Микола Шемети. Адресою редакції вказано місто Лубни на Полтавщині, дім Шемета. «Хлібороб» вийшов накладом 5 тисяч примірників коштами Лубенської української громади. На жаль, видання проіснувало недовго, було випущено всього 5 номерів і закрито владою. Але «Хлібороб» став першою україномовною газетою Наддніпрянщини.
Продовжуючи політичну діяльність, Сергій Шемет у 1917 стає співзасновником Української Партії Хліборобів – Демократів. У квітні 1918 він – один з ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому проголошено гетьманом України Павла Скоропадського.
З 1919 – на еміграції. У 1920 - 1925 працює співредактором журналу «Хліборобська Україна», інших видань ; за ініціативи гетьманської організації у Берліні в 1926 засновано Український науковий інститут. Сергій Михайлович Шемет був особистим секретарем Гетьмана Павла Скоропадського та членом Ради Присяжних. Жив у Тарново, Відні, Берліні, Парижі, Австралії. Став одним із засновників Союзу Українських Організацій Австралії.
На жаль, до нашого часу у Лубнах не збереглися ні будівлі маєтку Шеметів, ні будинок редакції газети «Хлібороб». На місці, де стояв будинок редакції, у 2005 встановлено меморіальну дошку з пам’ятним написом. Також імена братів Шеметів увічнені на пам’ятному знаку, встановленому на місці родинного поховання.
Іменем братів Шеметів названі вулиці у Лубнах, Києві, провулок у Полтаві.
