У Святу Трійцю православна церква згадує сходження Святого Духа на апостолів, а також відкриття Богом своєї триєдиної сутності: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Ці три сутності в єдності творять світ і освячують його. Також П'ятидесятниця вважається днем народження християнської церкви. Коріння свята виходить з часів Євангелії. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. Християнські та язичницькі традиції святкування Трійці тісно переплетені між собою й співіснують до сьогоднішнього дня. Це свято було відоме в стародавній Греції, як свято квітів, у римлян — під назвою русалій, розалій. Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов'язана з давнім культом і святом дерев.

День Святої Трійці – веселе і радісне свято. У цей день за столом збирається уся велика родина. Дні перед Трійцею називаються Клечальним або Русальним тижнем, а перші три дні після – Зеленими святами.

Зелені свята розпочинали сонячний літній цикл свят. Трійця надзвичайно багата на всілякі обрядодії, які в кожному регіоні свої. Можна згадати і «завивання вінків», і «русалії» («русальський тиждень»), і обряд «водіння Тополі» на Полтавщині, «водіння Верби» на Чернігівщині чи «Куста» на Поліссі тощо.

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. Трійцю святкують 3 дні. Господині до неї ретельно готуються: наводять у будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.

Напередодні П’ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи. Люди в храмах запалюють свічки за упокій померлих родичів. Жінки печуть пироги, готують м’ясні та рибні закуски. У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір.

Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди йдуть один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.

Трійця завжди вважалася дівочим святом. Дівчата плели вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то не скоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок — і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або кружляє, то й життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей — вийти заміж їй в далеких краях.

В Трійцю дівчата ворожили ще й на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів. Потім вони йшли в ліс гуляти. Подекуди, до цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть у нову сім’ю благополуччя і любов.

Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословити майбутній урожай.

У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов'язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі обряд «водити тополю». Дівчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав'язували хусткою, руки прив'язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду. На Полтавщині обряд тополі відбувався в понеділок.

На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. У цей день в колодязях освячували воду.

З Трійцею пов’язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м’ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварювали чай. Ще робили настій з листя берези, який володів цілющими властивостями. Також гілочки берези слугують оберегом від нечистої сили. Їх встромляють в кути будинку, щоб їх чистота і цілющий дух передалися стінам.

Польові квіти, які побували в церкві, засушували й зберігали за іконами для різних потреб: їх клали під свіже сіно і в житницю, щоб не водилися миші, на грядки – для захисту від землерийок і інших шкідників, на горище, щоб попередити пожежу.

Роса, що випала на Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я та краси. Дівчатам радили нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і привабливість.

Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову — вважалося що родина буде дружною, щасливою та міцною.

Ще на Трійцю робили обряд на кохання: влаштовували святковий обід, запрошували сусідів і родичів, стіл застеляли скатертиною. Після обіду скатертину не прали, а клали її на ніч під ліжко подружжя. Цей обряд мав допомогти зміцнити любов та взаєморозуміння між чоловіком і дружиною. Після прання скатертиною не користувалися до наступної Трійці.

Якщо в П'ятидесятницю мрячить дрібний дощик, після якого встановлювалася сонячна погода, значить, в цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю. Особливо це стосувалося зернових культур, лісових ягід і грибів.

Трійця – велике свято, коли потрібно забути всі старі образи та впустити в серце стільки любові та добра, скільки можете. Прощайте всіх, хто заподіяв Вам біль. Хай дім Ваш наповниться добробутом і щастям. Вітаємо всіх зі святою!