Лікарям присвячується… (з подякою від музейних працівників)

Лікарі – випускники Києво-Могилянської академії, уродженці Полтавщини

Амбодик-Максимович Нестор Максимович (7.11.1742 р., сотенне містечко Веприк Гадяцького полку, тепер село Гадяцького р-ну Полтавської обл. – 24.07.1812 р., м.С.-Петербург, Росія) – доктор медицини,видатний акушер , перший, хто почав писати наукові медичні праці російською мовою.

Волчанецький Денис Васильович (1751 р., х. Купчин Шишацької сотні Миргородського полку, тепер с.Гоголеве Шишацького р-ну Полтавської обл. – р. см.невід., м.Ярославль, Росія) – профессор хірургії.

Герцик Григорій Павлович (к.70-80-ті рр. XVII ст. – після 1735 р.) народився в м. Полтава, походив з козацько-старшинського роду. Бунчуковий товариш, полковник полтавський, генеральний осавул. Вірогідно, навчався у Києво-Могилянській академії, після закінчення якої перебував на військовій службі. Після Полтавської катастрофи 1709 р. пішов у добровільне вигнання разом з гетьманом І.Мазепою. З дипломатичними місіями виконував доручення гетьмана України у вигнанні П.Орлика, одруженого на сестрі Григорія – Ганні Герцик. Схоплений російською агентурою. Після звільнення позбавлений усіх родових маєтків та відправлений на довічне проживання до Москви. З 1727 р. жив постійно в Москві, де займався приватною лікарською практикою.

Гнідич Петро Петрович (1750 р., полкове м. Полтава – 1817 р., м. см. невід. ) – медик

Гординський Петро Андрійович (1760 р., сотенне містечко Омельник Миргородського полку, тепер село Кременчуцького р-ну Полтавської обл. – 1834 р., м. см. невід.) – штаб-лікар, колезький асесор, викладач.

Жуковський Василь (1762 р., с. Решетникове, тепер с. Решетники Новосанжарського р-ну Полтавської обл. – 1822 р., м.Оренбург, Росія) – штаб-лікар.

Звіряка Євстафій Федорович (1748 р., сотенне містечко Переволочна Полтавського полку, тепер село Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 28.04.1829 р., м. Кишинів, Молдова) – доктор медицини, педагог.

Італинський Андрій Якович (1743 р., Лубенський полк – 27.06.1827 р., м. Рим, Італія) – доктор медицини, дипломат, академік, археолог, лінгвіст.

Кайданов Яків Кузьмович (18.03.1779 р., сотенне містечко Лубенського полку, тепер райцентр Полтавської обл. – 9.12.1855 р., м. С.-Петербург, Росія) – доктор медицини, перекладач.

Леонтович Сава Олексійович (р. н. невід., с. Максимівка Городницької сотні Миргородського полку, тепер Кременчуцького р-ну Полтавської обл. – після 1798 р., м. см. невід.) – медик, професор.

Максимович Іван Петрович (р. н. невід., сотенне містечко Сороченці Миргородського полку, тепер с. Великі Сороченці Миргородського р-ну Полтавської обл. – після 1786 р., м. см. невід.) – доктор медицини.

Петров Артемій (1780 р., м-ко Хомутець Миргородської сотні Миргородського полку, тепер с. Миргородського р-ну Полтавської обл. – 3.09.1849 р., можливо, м. С.-Петербург, Росія) – доктор медицини, професор, академік.

Политика (Полетика, Політика) Іван Андрійович (1722 р., сотенне м-ко Ромен Лубенського полку, тепер м. Ромни, райцентр Сумської обл. – 14.04.1783 р., повітове м-ко Васильків Київського намісництва, тепер смт. Київської обл.) – доктор медицини, професор, директор С.-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівник Васильківського карантину.

Рожалін Кузьма Федорович (1740 р., с. Вовківці Роменської сотні Лубенського полку, тепер Роменського р-ну Сумської обл. – 1795 р., м. Москва, Росія) – доктор медицини, викладач, організатор медичної справи.

Тереховський Мартин Матвійович (1740 р., полкове м-ко Гадяч, тепер смт. Полтавської обл. – 1796 р., м. С.-Петербург, Росія) – доктор медицини, мікробіолог, реформатор вищої медичної освіти.

Чайковський (Чайка) Петро Федорович (р. н. невід., с. Миколаївка Миргородського полку, тепер с. Фрунзівка Глобинського р-ну Полтавської обл. – р. та м. см  невід.) – штаб-лікар.

Шумлянський Олександр Михайлович (1748 р., с. Янівка Полтавської сотні Полтавського полку, тепер у межах м. Полтава – 5.06.1795 р., м. Москва, Росія) – доктор медицини, один із основоположників гістології в Російській імперії.

Шумлянський Павло Михайлович (1752 р., с. Малі Будища Опішнянської сотні Гадяцького полку, тепер с. Зіньківського р-ну Полтавської обл. – 1824 р., м. Харків) – доктор медицини, професор, перший декан медичного факультету Харківського університету.

Яновський (Гоголь-Яновський) Іван Петрович (бл. 1740 р., походив із роду священнослужителів – р. та м.см. невід.) – штаб-лікар, відомий медик

Яновський (Гоголь-Яновський) Іван Петрович (бл.1740 р. – р. см. невідомий) походив із роду священнослужителів. Навчався в Києво-Могилянській академії, потім у С.-Петербурзькому адміралтейському морському госпіталі. Відомий медик, сподвижник Д. Самойловича. У 1783-1784 рр. боровся з чумою в Диканьці та Кременчуці. З 1791 р. працював штаб-лікарем у Полтавському повіті, з 1794 р. – в Олексопольському повіті.

Відомі лікарі – уродженці історичної Полтавщини

Акшарумов Дмитро Дмитрович (14.05.1823 – 6.01.1910) – доктор медицини.

Алексенко Микола Дем’янович (1862 – р.с. невідомий) – приват-доцент Харківського університету на кафедрі акушерства і жіночих хвороб.

Бец Володимир Олексійович (14.041834 р. – р. с. невідомий) – професор Київського університету на кафедрі анатомії.

Богаєвський Овксентій Трохимович (13.12.1848 р – 1930 р.) – старший лікар Кременчуцької земської лікарні. З 1911 р. – доктор медицини. Видатний хірург.

Бурмовський Л. (р.н. – р.с. невідомий) – лікар на флоті.

Гаєвський Семен Федорович (14.09.1778 р. – 2.09.1862 р.) – очолював кафедру терапевтики Петербурзької Медико-Хірургічної Академії.

Гамалея Ксенофонт Михайлович (1858 р. – р. с. невідомий) – голова санітарної комісії при київській міській управі, та ж посада при харківській міській управі.

Гамалея Михайло (Семен) Леонтієвич (р. н. – р .с. невідомий) – опратор Пермської лікувальної управи.

Гординський Петро Андрійович (р.н. невідомий – 1.11.1834) – військовий лікар, один із дослідників кавказьких мінеральних вод.

Григорович Панфіл Платонович (1798 – 1847) – хірург.

Григорович Абрам Платонович (1807 – 1876) – військовий лікар.

Добровольський Максим Григорієвич (р.н. – р.с. невідомий) – лікар на флоті.

Звіряка Євстафій Федорович (1751 – 1829) – доктор медицини, педагог.

Зубковський Іван Андрійович (13.11.1848 – 1933) – військовий лікар, громадський діяч, засновник водолікарні у Миргороді.

Іляшевич Михайло (1790 – 1847) – військовий лікар, доктор медицини.

Каменський Іван Петрович (1773 – 1819) – професор анатомії, фізіології, судової медицини Медико-хірургічної Академії, доктор медицини.

Карпінський Никон Карпович (1745 – 1810) – професор анатомії в Петербурзькому лікарському училищі, доктор медицини.

Клунний Петро Михайлович (11.01.1874 – р.с. невідомий) – закінчив Полтавську земську фельдшерську школу. Деякий час « … Служил земским фельдшером…».

Коваленко Григорій Олексійович (24.01.1868 – 1937) – закінчив Полтавську фельдшерську школу в 1886 р. Деякий час працював земським фельдшером у Переяславському повіті, потім при Московському університеті (до 1895 чи 1896 р.). Очолював Полтавську фельдшерську школу в 1917 р.

Кулябко-Корецький Олексадр Григорович (14.11.1849 – р.с. невідомий) – доктор медицини. Був директором Кеммернських мінеральних вод, пізніше – Сергієвських мінеральних вод.

Курдюмов Василь Кузьмич (1822 – 19.01.1862) – доктор медицини.

Леонтович Сава Олексійович (р.н. – р.с. невідомий) – доктор медицини, професор адміралтейського госпіталю.

Максимович (Амбодик-Максимович) Нестор Максимович (7.11.1742 – 24.07.1812) – доктор медицини,видатний акушер , перший, хто почав писати наукові медичні праці російською мовою.

Малиновський (р.н. – р.с. невідомий) – доктор медицини.

Медем Борис Григорович (р.н. – р.с. невідомий) – доктор медицини.

Миронович Василь Ємельянович (р.н. – р.с. невідомий) – доктор медицини.

Морозов Павло Іванович (.1846 – р.с. невідомий) – доктор медицини, заслужений професор Університету св.Володимира. В 1877 р. допомагав пораненим у військових діях на території Європейської Туреччини.

Несвіцький Олександр Олександрович (21.07.1855 – р.с. невідомий) – з січня 1882р.по серпень 1902р. земський лікар Кременчуцького повіту. З 1902 р. працює в Полтаві, де був «организатором Полтавской городской амбулатории, в должности городского врача».

Охремовський Костянтин Якович (4.03.1840 – 4.09.1879) – доктор медицини.

Паскевич Іван Іванович (1784 – 1826) – штаб-лікар, брав участь у закордонних військових походах.

Петров Артемій (1780 – 3.09.1849) – доктор медицини; ординарнарний професор, академік, вчений секретар Петербурзької Медико-Хірургічної Академії

Петровський Іван Олексійович (1832 – р.с. невідомий) – очолював Зіньківську лікарню з 1858 по 1911рр. – 53роки.

Полетика Іван Андрійович (1722 – 1783) – доктор медицини, професор Кільського університету (Німеччина), як відзначалося – «первый пример избрания русского в иностранный университет». Директор С.-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю.

Пономарьов Михайло Дієвич (02.11.1845 – р.с. невідомий) – доктор медицини; заслужений ординарнарний професор на кафедрі дитячих хвороб Харківського університету. Був запрошений на Кавказ для проведення досліджень мінеральних вод. Його ім’ям названо відкрите ним джерело – джерело «Пономаревського».

Португалов Веніамін Йосипович (1835 – 20.10.1897) – земський лікар, публіцист. Певний час завідував гірничо-заводськими лікарськими дільницями на Уралі.

Приселков Василь Іванович (1828 – 1894) – військовий лікар, військово-медичний інспектор в Одеському військовому окрузі, з 1886 – польовий військово-медичний інспектор в діючій армії.

Прохорович Федір Андрійович (1779 – 1825) – військовий лікар, головний медик Чорноморського війська.

Пузино Полікарп Іванович (1781 – 1866) – військовий лікар, брав участь у закордонних походах.

Розальон-Сошалська Ганна Карлівна (р.н. – р.с. невідомий) – лікар, довгий час проживала в Полтаві. Викладала в Полтавській фельдшерській школі.

Рожалін Кузьма Федорович (р.н. – р.с. невідомий) – доктор медицини.

Савченко Іван Григорович (1862 – р.см. невідомий) – доктор медицини, екстраординарний, згодом ординарний професор Казанського університету.

Сапанович Яків Йосипович (р.н. – р.с. невідомий) – доктор медицини, професор теоретичної та оперативної хірургії в Кронштадтському і Петербурзькому військових госпіталях.

Сокологорський Костянтин Іванович (1808– 14.04.1890) – доктор медицини.

Суботін Віктор Андрійович (01.03.1844 – 1891) – ординарний професор гігієни Київського університету.

Тереховський Мартин Матвійович (1740 – 1796) – доктор медицини, мікробіолог, реформатор вищої медичної освіти.

Тихорський Фома Трохимович (1733 – 1814) – доктор медицини.

Харченко Іван Григорович (24.06.1857 – р.см. невідомий) – військовий лікар, ординатор Полтавського богоугодного закладу.

Цитович Пилип Павлович (1814 – 1886) – доктор медицини, ординатор, потім старший лікар Полтавського богоугодного закладу. «Он был известен, как выдающийся врач.»

Чаруковський Прохір Олексійович (1790 – 1842) – доктор медицини, очолював кафедру терапії Петербурзької Медико-Хірургічної Академії. Перший застосував стетоскоп для діагностики грудних хвороб.

Чаруковський Яким Олексійович (1798 – 1848) – військовий лікар, старший лікар Воронезького кадетського корпусу.

Шеффер Олександр Олександрович (1831 – р.с. невідомий) – доктор медицин.

Шумлянський Олександр Михайлович (1748 – 25.06.1795) – доктор медицини, один із основоположників гістології в Російській імперії. Професор акушерства.

Шумлянський Павло Михайлович (1752 – 1824) – доктор медицини, професор, перший декан медичного факультету Харківського університету.

Яновський Михайло Володимирович (р.н. – р.с. невідомий) – доктор медицини, професор кафедри діагностики і загальної терапії Імператорської Військово-Медичної Академії.

Джерела та література

  1. Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII ст.: Енцикл. вид. // Упоряд. З. І. Хижняк; за ред. В. С. Брюховецького. – Київ: Вид.Дім «КМ Академія», 2001. – 736 с.
  2. Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Первое дополнение к краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии; предисловие В. А. Мокляк. – Х.: «Издательство САГА», 2009. – 6, 2, VI, 240, 2, 88, 2 с., 62, 5 илл.)
  3. Пастернак А. Козацька медицина. – К.: Оптима, 2001. – 64 с.
  4. Повість минулих літ. Літопис. Переказ В. Близнеця. – К.: Веселка, 1989. – С. 104
  5. Игнатьева А. В. К вопросу о потерях украинских казаков Ивана Мазепы вовремя осады и штурма турецкой крепости Казикермен в 1695 г. // Петербургские славянские и балканские исследования. – 2013. № 1. Январь – Июнь. – С. 213–223.

А. Лавріненко, В. Яремченко

20 06 22 likari01

Вигляд будинку лікаря М. Я. Трохимовського у

містечку Великі Сорочинці.

Фотосвітлина. 1902 р.

Із альбому «Гоголівські місця на Україні»