«…радійте, що імена
ваші записані на небесах!»
Євангеліє від Луки

Міжнародний день астероїда щорічно, починаючи з 2017 р., відзначається 30 червня у день річниці Тунгуського космічного тіла над Сибіром. До 2006 р. астероїд і мала планета були словами синонімами. У 2006 р. Міжнародний астрономічний союз вперше дав визначення малої планети. Це тіла Сонячної системи розмірами від кілометра до десятків чи сотні кілометрів, які рухаються навколо Сонця по своїй орбіті, що зберігається протягом мільйонів років. Як і великі планети вони світяться відображеним сонячним світлом. Через малі розміри їх можна побачити тільки в телескоп.

Малим планетам Сонячної системи присвоюють імена видатних землян. Назва малої планети на честь тієї чи іншої особистості є актом його визнання у міжнародному масштабі. За правилами Міжнародного астрономічного союзу назву малої планети пропонує першовідкривач, а затверджує спеціальна комісія від МАС як вищого органу астрономів усієї землі. Людей, іменами яких названі малі планети, величають «небожителями». У міжзоряному просторі видатні діячі дали назви сотням і тисячам космічних тіл. На карті зоряного неба можна знайти імена багатьох знаних учених – академіків Національної академії наук України, серед них і тих, котрі народились чи працювали на Полтавщині. Полтавці можуть пишатися всесвітньовідомими вченими, академічні зірки яких світять над Землею.

Вернадський Володимир Іванович (1863, м. Петербург – 1945, м. Москва). Природодослідник, історик і організатор науки. Перший президент Української академії наук (1918, листопад – 1921, червень). Академік УАН (1918). Розробив вчення про біосферу, концепцію ноосфери; теорію про провідну роль живих істот у геохімічних процесах та еволюційну теорію походження мінералів. Життям, науковою, організаторською діяльністю, своєю генеалогією тісно пов’язаний з Полтавщиною.

Іменем «Вернадський» названо малу планету Сонячної системи № 2809 (1978).

Боголюбов Микола Миколайович (1909, Нижній Новгород – 1992, Москва). Фізик-теоретик і математик. Академік АН УРСР (1948).

У 1919-1921 рр. навчався у семирічній трудовій школі с. Велика Круча Пирятинського пов. Полтавської губ., нині Пирятинського р-ну Полтавської обл. Атестат про її закінчення став єдиним його документом про освіту. Видатний математик підкреслював, що вченим він став у селі Великій Кручі, на все життя залишивши пам’ять про її школу та вчителів.

Іменем «Боголюбов» названо малу планету Сонячної системи № 22616 (2009).

Брауде Семен Якович (1911, м. Полтава – 2003, м. Харків). Радіофізик. Академік АН УРСР (1969).

Закінчив Полтавську трудову семирічну школу № 3 (1925) (нині Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 3). Згодом навчався у Полтавській індустріально-технічній профшколі, яку закінчив 1927 р., отримавши кваліфікацію обмотувача електромашин 6 розряду. Від 1978 р. розпочав співпрацю з науковцями Полтавської гравіметричної обсерваторії з виконання робіт зі створення третього в нашій державі Українського радіоінтерферометра АН УРСР («Уран»), яке було завершене у 1992 р. Нині цей комплекс визнаний об’єктом національного надбання.

Іменем «Брауде» названо Малу планету Сонячної системи № 18119 (2000).

Орлов Олександр Якович (1880, м. Смоленськ – 1954, м. Київ). Астроном, геофізик. Академік УАН (1919), відмовлення від звання (1922), повторно – академік АН УРСР (1939). Організатор та перший директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР (1944 – 1948; 1951 – 1952).

            Наприкінці 1924 р. оселився в Полтаві. Тут, під його керівництвом почалась розбудова першої в Україні наукової установи астрономо-геофізичного профілю – Полтавської гравіметричної обсерваторії ВУАН (нині Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України). Був її директором (1926-1934, 1938-1951).

Мала планета Сонячної системи «Орлов» № 2724 названа на честь А. Я. Орлова і С. В. Орлова (1978).

Писаренко Георгій Степанович (1910, хут. Скрильники Білицької вол. Кобеляцького пов. Полтавської губ, нині в межах с. Дрижина Гребля Кобеляцького р-ну Полтавської обл. – 2001, м. Київ). Учений-механік. Академік АН УРСР (1964).

Дитинство вченого пройшло на Кобеляччині. У 1926 р. успішно здав екстерном екзамени за шість класів і був зарахований до семирічної трудової школи в с. Білики, яку закінчив у 1927 р. У цьому ж році прийнятий на механічне відділення Полтавської індустріальної профшколи, на початку 1928 р. відрахований як ворожий соціальний елемент (син куркуля). Короткий час працював на ремонтних роботах у Центральному робітничому кооперативі Полтави (1928 – 1929).

Іменем «Писаренко» названо Малу планету № 20963 (1977).

Стешенко Микола Володимирович (1927, с. Диканька, тепер смт Полтавської обл. – 2018, смт Наукове Бахчисарайського р-ну, АР Крим). Астрофізик. Академік НАН України (1997). Директор Кримської астрофізичної обсерваторії (1988 – 2005).

Народився в селянській родині. Дитинсто і юність майбутнього вченого пройшли в Диканьці, де із золотою медаллю закінчив 10-річну школу (1945) (нині Диканська гімназія імені М. В. Гоголя). На повагу до своєї малої Батьківщини назвав одну з планет Сонячної системи «Диканька».

Іменем «Стешенко» названо Малу планету Сонячної системи № 2238 (1972).

Федоров Євген Павлович (1909, м. Іркутськ – 1986, м. Київ). Астроном. Академік АН УРСР (1969). Директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР ( 1959 – 1973).

Жив у Полтаві, де працював науковим співробітником та вченим секретарем Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР (1945 – 1959). За твердженням самого вченого: «Роки, проведені в Полтавській обсерваторії, були в моєму житті найбільш плодотворними...».

Малу планету Сонячної системи № 7628 названо «Євгеніфедоров» (1977).

Яцків Ярослав Степанович (н. 1940, с. Данильче Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.). Астроном, геофізик, громадський діяч. Академік АН УРСР (1985). Директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України (з 1975).

Після закінчення вишу був направлений до Полтави, де працював астроном-спостерігачем Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР (1960 – 1962).

Іменем «Яцків» названо Малу планету Сонячної системи № 2728 (1979).

Малі планети, що носять імена видатних діячів – своєрідні, нерукотворні і вічні пам’ятники у масштабах Сонячної системи. На відміну від земних назв, які зазнають впливу часу та ідеологій, імена малих планет не переглядаються і не змінюються. Назви їх вічні!

Завідувач науково-дослідного
експозиційного відділу природи С.Л. Кигим

20 06 30 asteroid