Становлення світогляду. До 125-річчя з дня смерті Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895 рр.)

Нині минає 125 років з дня смерті Михайла Петровича Драгоманова. Наш земляк, уродженець Гадяча, в історії вітчизняної суспільно-політичної думки він залишив глибокий слід. З’ясувати те, яким чином відбувалося становлення майбутнього громадського діяча й видатного мислителя, дозволяють опубліковані спогади його рідної сестри Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки).

Безсумнівно, світогляд Михайла Петровича сформувався під впливом його батька Петра Якимовича Драгоманова (світлина додається), чий рід здавна мешкав на Полтавщині. Сам Петро Якимович Драгоманов навчався у Петербурзькому вищому училищі правознавства й займав посаду вченого юриста при військовому міністерстві. Повернувся в Україну 1838 р.

Олена Пчілка згадувала, що у батька не склалися стосунки з верхівкою повітового панства. Його обирали суддею, але після низки конфліктих епізодів, у яких він став на бік простолюду, Петро Якимович ніяких посад уже не займав. Одружився з місцевою панночкою Єлизаветою Іванівною Цяцькою й зосередився на вихованні їхніх дітей.

У родині не було гувернанток, тому батько сам навчав читати й писати маленьких Михайла, Івана, Ольгу, Варвару та Олену. Драгоманова-старший, безперечно, притримувався ліберального педагогічного підходу. Наприклад, Петро Якимович домовився з керівництвом Гадяцького повітового училища, де мав навчатися Михайло, що хлопчика не каратимуть за провини чи бешкетування, а у разі конфлікту невідкладно повідомлять батька й він сам поговорить з сином.

Світогляд людини формує коло літератури, яку вона прочитала в дитинстві та юності. У Петра Якимовича була своя бібліотека, тому список книг, які Драгоманов-молодший прочитав, справляв приголомшливе враження на його товаришів. Хлопчик успадкував від батька захоплення творами Гоголя (уривки з «Тараса Бульби» вони вивчали напам’ять), встиг познайомитися з працями істориків Гізо, Маколея та Карамзіна, перечитав романи Дікенса, Текерея, Скота.

Олена Пчілка наводить свідчення Михайлового приятеля з училища: «Куди нам було до нього! Куєш, було, куєш той урок, насилу витовчеш! А Драгоманов раз прочитає – і вже зна».

У 1853 р. Михайло розпочав навчання у Полтавській губернській гімназії (зараз це приміщення школи № 3). Як і очікувалося, хлопчик добре засвоював матеріал, часто отримував похвальні листи й книги в якості нагород за успіхи. Однак за два місяці до завершеня курсу навчання юного Драгоманова вигнали з гімназії. Про обставини цієї прикрої події докладно розповідає протокол засідання педагогічної ради Полтавської губернської гімназії від 24 лютого 1859 р. Напередодні у Михайла Драгоманова трапився конфлікт з наглядачем пансіону для гімназистів Казначєєвим. Учнів збиралися вести до церкви, однак один з них, Івахненко, відмовився перевдягатися в мундир і хотів йти у звичайній куртці гімназиста. Наглядач наполягав на перевдяганні й назвав хлопчика «дурнем». Тут втрутився юний Драгоманов і зауважив наглядачеві, що той не має права лаятися. Під час суперечки Михайло сміявся. Наглядач сказав, що учень поводить себе по-дурному. У відповідь Драгоманов обіцяв дати наглядачеві «по фізіономії».

Ображений Казначєєв написав рапорт про цей конфлікт. Свідки суперечки показали, що Драгоманов теж обіцяв написати рапорт і зазначити, що наглядач хотів його побити. У зв’язку зі зверненням Казначєєва, Петра Якимовича викликали до Полтави й директор гімназії запропонував Драгоманову-старшому висікти Михайла різками, щоб усі учні знали про неприпустимість такої поведінки. У разі відмови Драгоманова-молодшого належало виключити з гімназії без права вступу до якогось іншого навчального закладу.

Петро Якимович заявив, що не бив малого Михайла і не може зганьбити його тепер, коли син став уже юнаком. У Полтавській гімназії Драгоманову-молодшому виписали документ, яким засвідчили його задовільну успішність і зазначили, що учень полишає навчання за власним бажанням.

Таким чином батьківське виховання сформувало непересічну особистість майбутнього громадського діяча, якого ми нині вшановуємо. Уподальшому виключення з гімназії не завадило Михайлові Драгоманову вступити на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира й будувати наукову кар’єру на міжнародному рівні.

Підготувала Олена Замура, кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник науково-дослідного
експозиційного відділу пізнього середньовіччя та нової історії.

20 07 02 dragomanov