165 років від Дня народження Олександра Олександровича Несвіцького

20 07 21 nesvickiy165 років від Дня народження Олександра Олександровича Несвіцького (21.07.1855, м. Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія – 16.04.1942, м. Полтава, СРСР (під час тимчасової гітлерівської окупації 1941 – 1943 рр. рейхс­комісаріат Україна) – український та російський громадський діяч, лікар, автор відомого щоденника про події 1917 - 1922 рр. у м. Полтава.

Народився у родині міського архітектора м. Кременчук. Навчався у Полтавській гімназії, потім – у Петербурзькій медико-хірургічній академії. В роки навчання у Санкт-Петербурзі Несвіцький зблизився з гуртком революційно налаштованих студентів. У ніч на 25 лютого 1879 р., будучи студентом 4 курсу академії, був арештований під час зібрання гуртка на квартирі студента Петербурзького університету К.Прядільщікова. Спочатку був ув’язнений у Петровському поліцейському будинку, однак вже 13 березня за «буйну поведінку» був переведений в Будинок попереднього ув’язнення. 21 березня 1879 р. був взятий на поруки, а 25 квітня висланий у м. Кременчук до батьків з встановленням гласного надзору поліції.

У січні 1880 р. начальнику Полтавського губернського жандармського управління донесли про участь О.О.Несвіцького у розклейці революційних прокламацій у м. Кременчук 15 грудня 1879 р. За згодою міністра внутрішніх справ з міністром юстиції, викладеному у відношенні останнього 13 грудня 1880 року, справу Несвіцького було припинено. У червні 1880 р. вже брав участь у санітарному загоні по боротьбі з дифтеритом у Роменському повіті, а у жовтні його звільнили з-під нагляду і відпустили у Петербург, де його прохання про повернення було відхилене. В зв’язку з цим у 1882 р. закінчив курс академії зі званням лікаря.

Навчання продовжив у Київському університеті. У 1888 – 1902 рр. був призначений земським лікарем у Кременчуцький повіт, після чого перебрався у м. Полтава і став міським лікарем. В подальшому Несвіцький опублікував ряд статей на лікарсько-санітарну тематику у місцевій пресі та ряд праць з питань медицини («Меры для борьбы с эпидемией дифтерита» (1890), «К вопросу о земской медицине в Кременчугском уезде» (1898), «Чума» (1910). Проводив консультації по внутрішніх хворобах у Полтавському інституті шляхетних панночок. Також організував безкоштовну міську амбулаторію, яку очолював близько 30 років.

О.О.Несвіцький був членом Конституційно-демократичної партії Росії, членами якої були також і відомий вчений В.І.Вернадський та економіст М.І.Туган-Барановський. В 1917 – 1922 рр. займався веденням щоденника, який став згодом важливим історичним документом і розповідав про події революції та так званої «громадянської» війни на Полтавщині. Щоденник кілька десятирічь знаходився в якомусь тайнику, поки його не знайшов серед зібраної школярами макулатури полтавський робітник М.Пелих. Згодом спогади лікаря викупив Державний архів Полтавської області і видав окремою книгою у 1995 р.

Помер під час тимчасової окупації у м. Полтава у віці 86 років. Був похований на Монастирському кладовищі. Могила втрачена.