Звертаючись до численних і різноманітних колекцій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, варто звернути особливу увагу на збірку порцелянових і фаянсових виробів ХІХ-ХХ ст. вітчизняного та зарубіжного виробництва. З-поміж низки навчальних закладів мистецького спрямування, що працювали в Україні з кінця ХІХ століття, увагу привертає Миргородська художньо-промислова школа імені М.В.Гоголя. Історія навчального закладу починається у 1879 р., коли з нагоди 70-річчя М.В.Гоголя шанувальники його таланту порушили питання про присвоєння його імені школі, яку мали відкрити у м. Миргород Полтавської губернії. Однак, з об’єктивних причин відкриття затягнулося на цілих 17 років. Щоб профінансувати будівництво, у 1880 р. Полтавське губернське і Миргородське повітове земство оголосили збір коштів у межах полтавського краю. Загалом відповідно до кошторису необхідно було зібрати 80 тис. карбованців. Споруда за проектом полтавського архітектора О.І.Ширшова у стилі французького ренесансу була закладена 22 серпня 1889 р. і зведена за три роки. 1 листопада 1896 р. в присутності великої кількості гостей і губернської адaміністрації відбулося урочисте відкриття начального закладу. Це була перша в Україні школа, де готували майбутніх керамістів, майстрів художнього оздоблення виробів та вчителів малювання. Сюди приймали дітей із 12-річного віку та дорослих з різних верств населення. Навчання тривало п’ять років. Першим директором школи став С.І.Масленіков. У різні роки до роботи навчального закладу долучилось чимало майстрів-керамістів, серед яких особливо відзначились Опанас Сластіон, Василь Кричевський, Фотій Красницький, Федір Балавецький, Іван Українець та багато інших. Школа експонувала свої вироби на багатьох виставках, у тому числі й зарубіжних. На Міжнародній художньо-промисловій виставці керамічних виробів у Санкт-Петербурзі 1901 р., а також на Міжнародній учбово-промисловій виставці у тому ж місті 1912 р. вироби миргородських майстрів були нагороджені золотими медалями, а на Міжнародній будівельно-художній виставці 1908 р. у Санкт-Петербурзі Міністерство фінансів нагородило школу дипломом за участь поза конкурсом. За період з 1918 по 1933 рр. заклад п’ять разів змінював свій формат. У 1918 р. художньо-промислову школу реорганізували у Миргородський художньо-промисловий інститут, який мав відділи: технічно-керамічний і декоративно-народного мистецтва, а також педкурси, що готували вчителів малювання для шкіл. Директором інституту призначили професора Української Академії мистецтв архітектора В.Г.Кричевського. У серпні 1919 інститут припинив існування у зв’язку з наступом денікінської армії. 1920 р. створено профшколу та трирічний керамічний технікум. Згодом профшколу реорганізовують у технікум, а сам технікум – в Миргородський індустріально-керамічний інститут, який після злиття з Кам’янець-подільським силікатним інститутом переведено до Кам’янця-Подільського. В Миргороді було залишено тільки технікум будівельних матеріалів, що мав два відділення: кераміко-теплотехнічне і механічне. У післявоєнний період технікум залишався провідним навчальним закладом Полтавщини, а його випускники й досі працюють в Україні та багатьох країнах світу. У 1997 р. навчальний заклад перейменовано в Миргородський державний керамічний технікум імені М.В.Гоголя, а у 2011 реорганізовано в Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В.Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. В колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вироби студентів та викладачів цього навчального закладу представлені невеликим, однак цікавим зібранням із 17 творів, серед яких медальйон пам’яті М.В.Гоголя, декоративні вази, блюда й тарелі, фрагменти полив'яної черепиці.

Підготувала Наталія Кондратенко, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів

#ПКМВК #музейзсередини #behindthescenes

20 07 22 myrgorod01

20 07 22 myrgorod01

20 07 22 myrgorod01