120 років від дня народження Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої

Виповнюється 120 років від дня народження Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої (25.07.1900 р., м. Одеса – 8.04.1989 р., м. Полтава) – заслуженого діяча науки УРСР, директора Полтавської гравіметричної обсерваторії, член-кореспондента Академії наук УРСР.

Народилася в родині земського лікаря. В Одесі минуло дитинство і шкільні роки, там вона здобула вищу університетську освіту і почала працювати в астрономічній обсерваторії Одеського університету під керівництвом вченого-астронома О. Я. Орлова.

У 1926 р. Зінаїда Миколаївна була запрошена в Полтаву на роботу в гравіметричну обсерваторію, яку організував академік Олександр Орлов. Розпочала діяльність на посаді спостерігача-обчислювача, а згодом займала посаду астронома-метеоролога, старшого наукового співробітника, завідувача відділу, заступника директора з наукової частини.

У 1951 р. вже мала науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, була обрана член-кореспондентом АН УРСР і призначена директором Полтавської гравіметричної обсерваторії, якою керувала до останнього дня життя. За час її директорства значно зміцніла матеріальна база обсерваторії, розширилися обсяги наукових робіт. А треба зауважити, що Зінаїда Миколаївна, будучи директором, не була членом партії, що абсолютно нереально в той час, і стало можливим лише за умови її надзвичайно високого авторитету. Паралельно з науковою та організаційною роботою, Зінаїда Аксентьєва брала участь у громадському житті. Обиралася депутатом Верховної Ради УРСР двох скликань, депутатом Полтавської обласної ради кількох скликань, була відзначена урядовими нагородами. У 1960 р. їй присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР.

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються експонати, пов’язані із життям і діяльністю З. М. Аксентьєвої. Серед них – журнал «Наука і життя» за березень 1957 р. із статтею про Зінаїду Миколаївну та її фото в обсерваторії на обкладинці видання; друковані матеріали Всесоюзної наукової конференції, проведеної у Полтаві 9 – 12 жовтня 1967 р.; вітальна телеграма З. М. Аксентьєвої Земляній Тетяні Овсіївні, бригадиру комплексної бригади колгоспу «Іскра» Кишеньківського району та інші.

Світова наукова громадськість вшанувала і увічнила ім’я вченої у назві одного з кратерів на планеті Венера. Його назвали «Аксентьєва».

Похована З. М. Аксентьєва на Центральному міському кладовищі. У 2006 р. за власні кошти колишніх співробітників обсерваторії на могилі встановлено стелу з сірого полірованого граніту та плиту з пам’ятними написами: «Аксентьєва Зінаїда Миколаївна 25.07.1900-8.04.1969 член-кореспондент Академії наук», «Від тих хто не забув вашу директорську мудрість, гуманність, доброту. Жовтень 2006 р.».

У місті ж, якому вона віддала більшу частину свого життя, наша видатна землячка не увічнена. Хоча вона достойна, щоб її іменем була названа вулиця, а на будівлі обсерваторії встановлена меморіальна дошка.

Матеріал підготувала Сиволап Н. М.

20 07 25 aksentyeva01 20 07 25 aksentyeva01

20 07 25 aksentyeva01