Борис Цибульський: туга за Україною

20 08 10 cybylskiy01

Час невблаганний. 57 років збігло від того скорботного дня, коли в далекій французькій Лотарингії відійшов у кращий світ люблячий і багатостраждальний син Полтавщини Борис Цибульський.

Полтавець Борис Борисович Цибульський народився 25 липня 1911 року у містечку Зінькові в родині полковника колишнього Кубанського козачого війська Бориса Цибульського. Його мати, шляхтянка з хутора Соколовщина Зіньківського повіту, прищепила Борисові любов до Батьківщини, яку він проніс у серці до кінця свого життя, переливши тугу по Україні у літературні рядки своєї прози і поезії.

Коротке життя Бориса Цибульського видається складним і безрадісним. Роки його дитинства та юності припали на період ствердження радянського політичного режиму, що скалічив долі мільйонів людей. Цибульський зазнав безпідставного переслідування й утисків за своє соціальне походження, мусив покинути свій рідний Зіньків і під чужим прізвищем навчатися та працювати за межами Полтавщини. Незважаючи на складні життєві обставини, він спромігся здобути вищу освіту за фахом «агрономія». Під час навчання Борис виявив неабиякі інтелектуальні здібності, що було відзначено спеціальним наказом по інституту після закінчення Цибульським вищих студій.

Маючи диплом про вищу освіту, виписаний на чуже прізвище, Борис Цибульський під фальшивими документами працював агрономом у радгоспі. У роки Другої світової війни, перебуваючи під окупаційною владою, він розконспірувався і в 1943 році з відходом цієї влади у числі деяких інших представників полтавської інтелігенції був змушений виїхати на Захід.

Як за радянщини, так і пізніше Борис Цибульський пройшов крізь складні життєві випробування: боячись примусового переміщення назад до СРСР, переховувався у католицькому монастирі, роками жив в атмосфері страху й тяжких душевних переживань, що підірвали його психічне здоров’я. Нервове перенапруження призвело до тяжкої хвороби, з якою Цибульський боровся шість років. У подальшому здобував хліб насущний кобзарством, літературною діяльністю, переливаючи свою тугу по Україні у свою творчість.

20 08 10 cybylskiy02

Рисунок із титульної сторінки роману Б. Цибульського «Шляхами козацької слави» (Мюнхен, 1956)

Борис Цибульський помер передчасно 1963 року у французькому місті Моранж у віці 52 років. Він залишив невелику літературну спадщину, сповнену відданої любові до далекої України, думкою про яку він живив свою спраглу душу до останньої миті. Серед його творів – роман «Шляхами козацької слави» (Мюнхен, 1956), збірка поезій «Моїй Україні» (Париж, 1958), повість «Люди козацького серця: слідами жорстокої долі» (Париж, 1959, 1961).