Згадаймо про відповідальність за тих, кого приручили…

Третя субота серпня (цьогоріч – 15-те число) – Міжнародний день безпритульних тварин, започаткований у 1992 році за пропозицією Міжнародного товариства прав тварин. У багатьох країнах в цей день заведено відвідувати притулки для бездомних тварин, допомагати. Також цього дня проводять різні акції з метою привернення уваги людей до проблеми чотирилапих безхатченків.

У Полтаві таких тварин сотні. Статистика не ведеться, але звичайні спостереження громадян дають змогу зрозуміти, що чисельність безпритульних тварин десятками не порахуєш. Найбільше їх у спальних районах та на околицях міста. Постійна боротьба тварин за виживання часто ще ускладнюється злим і навіть жорстоким поводженням людей. Ким потрібно бути, наприклад, щоб нацьковувати свою бійцівську собаку на бездомних? Людиною таке створіння не назвеш…

А от притулку для собак та котів у Полтаві немає. Точніше, немає притулку, який би фінансувала держава. Однак є Люди з великої літери, люди з добрим серцем і дуже розвиненим почуттям відповідальності, які в міру своїх сил піклуються про безпритульних тварин, віддаючи цій благородній справі левову частку свого особистого життя. Такі люди працюють на пункті перетримки бездомних тварин Полтавського комунального автотранспортного підприємства. І хоч це не притулок, а тільки пункт перетримки, там постійно живуть багато котів і собак. Дуже важко, наприклад, знайти сім’ю, яка прихистила б уже дорослого собаку. Зате дуже часто трапляються випадки, коли дорослих і вже старіючих тварин викидають на вулицю.

Люди, які піклуються про тварин на Пункті перетримки у Полтаві, часто рятують життя чотирилапих, допомагають їм знайти домівку, люблячу сім’ю. Важко уявити тим, хто ніколи не стикався з подібними труднощами, скільки фізичних і моральних сил коштує волонтерам ця постійна боротьба. В умовах відсутності регулярного фінансування, майже виключно за рахунок пожертвувань небайдужих людей, треба забезпечити тваринам дах над головою, їжу, ліки. А ще постійні дзвінки від полтавців: «ми знайшли… нам підкинули… збила машина… заберіть». І допомагають, забирають, везуть у лікарню, шукають кошти, шукають перетримку. Трапляються і зовсім безсовісні люди, які привозять тварин до пункту перетримки і залишають: мовляв, «зробили все, що могли». А волонтери, звичайно, не можуть кинути в біді безвинних хвостиків і звалюють на себе ще один тягар… і ще… і ще. І не видно їм кінця і краю.

Отож рекомендація, прохання, заклик до тих, хто бачить поблизу свого дому безпритульних собак та котів – знайдіть трохи часу і сил, відвезіть їх у клініку на стерилізацію. Ця міра хоча б допоможе зменшити в наступному сезоні кількість безпритульної хвостатої малечі. Також можна підгодувати тварин, сфотографувати, розмістити оголошення в інтернеті – і, можливо, знайдеться для них постійне місце проживання. Якщо кожен свідомий полтавець допоможе хоча б одній тварині – це реально вирішить проблему, і більше не будуть на вулицях міста хвостаті безхатченки зазирати людям в обличчя з надією на допомогу. Вони всі будуть жити в теплі і любові – і самі даруватимуть своїм сім’ям любов і тепло.

Фото, що ілюструють цей текст, надані волонтерами з Пункту перетримки безпритульних тварин на вул. Нижньомлинській.

20 08 15 tvaryny01

20 08 15 tvaryny01

20 08 15 tvaryny01

20 08 15 tvaryny01

20 08 15 tvaryny01