28 серпня 1749 р. у Франкфурті-на-Майні народився Йоганн-Вольфганг фон Гете – німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст.

Його вважають засновником сучасної німецької літератури, водночас він започаткував порівняльну морфологію рослин. Був головним ідеологом літературного руху «Буря і натиск», учасники якого пропагували відмову від культу розуму на користь яскравої емоційності та опису крайніх проявів індивідуалізму. В творчому доробку Гете епічні та ліричні вірші, написані у різних стилях, проза і віршові драми, мемуари, літературна й естетична критика, трактати з ботаніки, анатомії, чотири романи. Крім того, відомі понад 10 тис. листів і близько 3 тис. малюнків.

«Твором життя», над яким Гете працював упродовж 60 років, є філософська поема «Фауст», в основу якої покладений найвідоміший варіант легенди про доктора Фауста.

Першу частину написано ще в 1790-ті рр., закінчено 1806 р., опубліковано 1808 р. Кілька разів Гете переробляв її (останнє перевидання 1828 р.). Над другою частиною автор працював наприкінці життя (вона побачила світ після його смерті 1832 р.).

Завдяки складній примхливості ритмів і мелодики «Фауст» уважається однією з вершин німецької поезії.

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається оригінальне мюнхенське видання «Фауста» Гете 1884 р. (типографія О. Брукмана). До 1970 р. цей раритет зберігався у полтавській родині Давидович-Нащинських.

Книга в добірно орнаментованій видавничій палітурці мюнхенської майстерні Е. Сенал. Кришки оправи виготовлені з картону, обтягнутого червоним коленкором. Завершеності оформленню додає одночасне використання блінтового тиснення золотом та конгреву. Оздоблення палітурки виконане у тогочасних поліграфічних традиціях: у центрі розміщена арабеска з назвою книги, загальне тло формує сітчастий узор, у рамці поєднані геометричні фігури (ромби, крапки, прямі лінії) та рослинні мотиви (будяки, листя аканту тощо). Обріз золочений.

Ще однією примітною ознакою цього видання «Фауста» є різноманітність ілюстрацій: 78 монохромних текстових та 14 гравюр на окремих сторінках. Усі вони виконані Августом фон Крелінгом. Для ілюстрацій характерна дизайнерська мова неостилів другої половини ХІХ ст.: історизм, метафоричність, виразна графічність.

Завдяки таким музейним предметам далеке стає ближчим!

Підготувала Оксана Сулима, завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів