Деталь ажурної бляхи від вузди скіфського часу із Західного укріплення Більського городища

Влітку минулого року археологічна збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася досить цікавою знахідкою – уламком бронзової ажурної бляхи, знайденої І. Я. Новобранцем після дощу на розораній поверхні зольника № 10.

Зазначений артефакт помітно вирізняється з-поміж типових знахідок, виготовлених з міді та її сплавів, котрі виявляють на Західному укріпленні Більського городища.

Фрагмент бляхи являє собою половину чи третину цілого литого виробу з олов'янистої бронзи із рельєфною – трохи випуклою назовні – та пласкою зворотною поверхнями, виконаного у так званому скіфському "звіриному" стилі. Від бляхи збереглися видовжений вузький тулуб тварини і згорнутий на завершенні у кільце стилізований хвіст хижака, а також звернена в бік хвоста і майже дотична до нього нога тварини, стилізована на завершенні під кіготь птаха. В останній наявний круглий невеликий отвір діаметром 0,6 см, влаштований, вірогідно, для пришивання (кріплення) самого виробу на шкіряну чи дерев'яну (що менш імовірно) основу. Поверхня металу із зовнішнього боку дещо заполірована в ході використання, внутрішня – затерта м'яким шкіряним матеріалом.

Розміри уламка прикраси: висота – 3,8 см, довжина – 5,4 см, товщина – 0,4 см.

Зазначимо, що комбінації поєднання образів хижака і ноги копитної тварини з кігтями птаха характерні саме для мистецтва середньоскіфського і початку пізньоскіфського часу, зокрема, для V ст. н. е., коли зооморфний образ поступово перетворювався у пишний орнамент.

На останок, потрібно зауважити, що у досить детальному зведенні-реєстрі речей зі складу спорядження скіфської доби лісостепових просторів Східної Європи, укладеному О. Д. Могиловим, подібні чи аналогічні бляхи відсутні. Тому залишаємо висновки щодо остаточної атрибутації цієї досить незвичної знахідки відкритими і сподіваємось на нагоду відшукати аналогії і визначити місце артефакту у колі більських старожитностей.

20 09 11 blaha