Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту в урочищі Шумейкове.

Споруджений у 1976 р. на честь бійців та командирів Південно-Західного фронту – учасників Київської оборонної операції (вересень 1941 р.) у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР № 106 від 3.03.1975 р.

20.ІХ.1941 р. в Шумейковому урочищі неподалік хутора Дрюківщина за 15 км від м. Лохвиці гітлерівськими військами було оточено і розбито, штаб та Військову раду Південно-Західного фронту на чолі з командуючим фронтом М. П. Кирпоносом, членом військової Ради М. О. Бурмистенком, дивізійним комісаром Є. П. Риковим і начальником штабу фронту В. І. Тупіковим. Зробивши спробу вийти з ворожого кільця, в урочищі склали свої голови багато бійців та командирів Червоної Армії. Разом з іншими цього дня загинули начальник штабу фронту генерал-майор В. І. Тупіков, Голова Верховної Ради УРСР, другий секретар ЦК КП(б)У М. О. Бурмистенко та Герой Радянського Союзу, генерал-полковник М. П. Кирпонос.

В основу Меморіального комплексу покладено принцип синтезу архітектурно-скульптурного ансамблю з природнім ландшафтом місця трагічної події. Він включає цілий ряд об’єктів, а саме:

скульптура воїна – композиційний центр меморіалу, семиметрова бронзова фігура воїна показана в момент атаки. Піднявшись на повен зріст, солдат твердо ступає по рідній землі. В його високо піднятій руці гвинтівка з багнетом, за плечима розвивається підхоплена поривом вітру плащ-палатка. Узагальнений образ побудовано на відображенні найвищих духовних якостей бійця Червоної Армії – мужності, рішучості, відваги, готовності до кінця виконати свій священний обов’язок перед Батьківщиною.

Скульптура, плінт якої зовнішнім виглядом нагадує пласт ґрунту, встановлена на постамент зі зцементованих блоків рожевого граніту (1м), що в свою чергу служать органічним продовженням 3-метрового земляного пагорбу.

Стела Воїнської Слави, яка символізує собою гвардійську стрічку. На обох її частинах викарбувані пам’ятні написи, а в місці з’єднання розміщено бронзові цифри дати – «1941». Біля підніжжя стели – гранітна брила з текстом-розповіддю про подію, що тут відбулася: «В этом урочище 800 воинов Юго-Западного фронта во главе с командующим фронтом генерал-полковником         М. П. Кирпоносом, членами Военного Совета фронта Секретарем ЦК КП(б)У   М. А. Бурмистенко, дивизионным комиссаром Е. П. Рыковым и начальником штаба фронта генерал-майором В. И. Тупиковым 20 сентября 1941 года приняли бой с превосходящими силами немецко-фашистских захватчиков. Славные воины трое суток вели бой, почти все погибли, до конца выполнив свой священный долг перед Родиной».

Своїми витягнутими формами стела нагадує розпростерті могутні крила, які огортають братську могилу.

Братська могила полеглих воїнів має вигляд гранітного саркофагу, на якому в центрі бронзової п’ятикутної зірки палає Вічний вогонь.

Бронеавтомобіль штабу фронту БА-10 № 530 , знаходиться праворуч, на постаменті з рожевого граніту (вис. 0,7 х 2,5 х 5,0 м) – бронеавтомобіль, учасник бою в Шумейковому урочищі. Напис на табличці бронеавтомобіля: «Броневик штаба Юго-Западного фронта, учасник боя в роще Шумейково 18-20 сентября 1941 г.». У 1945 р. був встановлений у селі Ісківцях Лохвицького району. 1976 р. після реставрації на Полтавському тепловозоремонтному заводі, бронеавтомобіль встановлений біля меморіалу як пам’ятник.

Углиб урочища, повз означеного місця першого поховання командуючого фронтом, генерал-полковника М. П. Кирпоноса, веде доріжка до криниці-джерела (матеріал – бетон, граніт, дуб; розмір – 1,2 х 1,2 х 1,0 м), біля якої встановлено пам’ятний знак на місці загибелі М. П. Кирпоноса у вигляді прямокутної гранітної стели з написом: «На этом месте 20 сентября 1941 года в неравном бою против немецко-фашистских захватчиков погиб командующий войсками Юго-Западного фронта Герой Советского Союза генерал-полковник   М. П. Кирпонос».

Прийом асиметричного розташування пам’ятників меморіалу сприяє ще більш глибокому злиттю архітектурно-скульптурних форм із навколишнім середовищем, за рахунок чого досягнуто неповторної своєрідності комплексу, поглиблено його емоційне звучання.

Автори проекту меморіалу: скульптори А. Ю. Білостоцький, В. П. Вінайкін; архітектори Т. Г. Довженко, К. О. Сидоров.

Взято на облік та під охорону держави рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів № 247 від 23.04.1982 р.

Олег Скирда.

20 09 16 shumeykove01

20 09 16 shumeykove01