До 125-річчя від дня народження академіка Д.К. Зерова

20 вересня 2020 р. виповнюється 125 років від дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова – ботаніка, академіка АН УРСР (1948) уродженця м. Зіньків на Полтавщині (1985 – 1971).

Заслужений діяч науки УРСР (1965). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (разом із чотирма вченими: в 1969 р. за багатотомну працю «Флора УРСР» та у 1983 р. посмертно за п’ятитомне видання «Визначник грибів України». Директор Інституту ботаніки АН УРСР (1946 – 1963). Голова Українського ботанічного товариства (1957 – 1972). Першим здійснив районування боліт України (1938) та сформулював основні закономірності розміщення болотних масивів. Підготував «Визначник печіночних мохів» (1939), який став першою подібною працею в колишньому СРСР. Запропонував оригінальні філогенетичні схеми для вищих спорових рослин. Основні наукові праці – із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, болотознавства, ботанічної географії, палеоботаніки.

Народився майбутній учений у 1895 р. в багатодітній родині. Його батько Костянтин Іраклійович – талановитий вчитель, завідувач міської двокласної школи, інспектор училищ Зіньківщини, голова педагогічної ради Зіньківської жіночої прогімназії. Мати – Марія Яківна Яресько походила з козацького роду з під Диканьки. Батьки дали дітям грунтовну і різнобічну освіту. З 11 дітей четверо померли у малому віці. Залишилося п’ятеро синів і дві доньки. У родині Зерових Дмитро був не єдиний інтелектуал. Брат Микола Зеров – відомий літературознавець, поет, перекладач (репресований у 1937 р.); Михайло – український поет, перекладач, педагог (псевдонім Михайло Орест, по війні жив в еміграції); Костянтин– український гідробіолог, геоботанік, кандидат біологічних наук; брат Георгій став інженером, був знавцем кількох мов, через сухоти помер у 48 років. Відомим науковцем була дружина Дмитра Костянтиновича – Марія Яківна Зерова – міколог, фітопатолог, кандидат біологічних наук, їх донька – Марина Дмитрівна Зерова – українська вчена в галузі ентомології, доктор біологічних наук.

Дмитро Зеров досліджував флору Полтавщини. Протягом 1918 – 1925 рр. здійснив низку спорадичних ботанічних екскурсій Кременчуцькою округою. Знайшов багато цікавих видів рослин, нових для тогочасної флори краю. Був у дружніх та творчих стосунках з полтавськими ботаніками П.Є. Сосіним і Р.В. Ганжою. У науковій бібліотеці та фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються праці вченого, зокрема раритетне видання «Торфові болота України» (1927), з дарчим написом  Зерова ботаніку Сосіну.

На Полтавщині вшановують пам'ять Д.К. Зерова та його братів. Їх імена носить вулиця у с. Хитці Лубенського р-ну (2016), провулок у м. Полтаві (2016). На родинному домі у Зінькові (вул. Дроздівська) встановлено меморіальну дошку Миколі і Дмитру Зеровим (2007).

Заснована щорічна районна премія імені братів Зерових Зіньківської райради для обдарованих і талановитих дітей та молоді закладів освіти району (від 2008).

Див.: Самородов В.М., Кигим С.Л. Полтавський вимір Національної академії наук України (1918 – 2018): Події. Постаті. Пам'ять / наук. ред. В.М. Самородов. – Полтава: Дивосвіт, 2019. – С. 129-130.

20 09 20 zerov01

20 09 20 zerov01

20 09 20 zerov01