Йоффе Абрам Федорович (1880-1960)

29 жовтня виповнюється 140 років від дня народження Абрама Федоровича Йоффе – видатного ученого-фізика, талановитого організатора науки, відомого як «батько радянської фізики», академіка, творця наукової школи, що дала багатьох видатних фізиків.
А.Ф. Йоффе народився в м. Ромни Полтавської губернії. У 1902 р. закінчив Петербурзький технологічний інститут і починаючи з 1903 р. був практикантом, а потім асистентом в лабораторії В. Рентгена в Мюнхенському університеті. У 1906 р. почав працювати в Петербурзькому політехнічному інституті. З 1919 р. він професор і декан фізико-механічного факультету інституту. Одночасно вчений працював у Гірничому інституті (1908-1914) та Петроградському університеті (1913-1919).
У 1919 р. Абрам Федорович був ініціатором створення в Державному рентгенографічному і радіологічному інституті в Ленінграді фізико-технічного відділу, а в 1921 р. стає директором організованого на базі цього відділу Фізико-технічного інституту Наркомосу РРФСР.
У 1920 р. А.Ф. Йоффе обрано академіком Академії наук СРСР. З 1924 р. він директор Ленінградської фізико-технічної лабораторії ВРНГ, з 1930 р. - директор Державного фізико-технічного інституту, з 1931 р. - директор Комбінату фізико-технічних інститутів, а з 1933 р. - директор Ленінградського фізико-технічного інституту АН СРСР.
У 1942-1945 рр. Абрам Федорович обіймав посаду віце-президента Академії наук СРСР, а в 1942-1949 рр. - академіка-секретаря Відділення фізико-математичних наук АН СРСР. У 1952 р. він створив і очолив Лабораторію (з 1955 р. - інститут) напівпровідників АН СРСР. Одночасно з 1952 по 1960 р. учений був директором Агрофізичного інституту в Ленінграді.
А.Ф. Йоффе працював у галузі фізики твердого тіла, загальних питань фізики, фізики і технології напівпровідників, термоелектрики. За його ініціативою була створена система фізико-технічних НДІ в містах Томську (1928), Харкові (1959), Свердловську (1932-1936) і Дніпропетровську (1933). Він створив велику школу фізиків, багато з яких стали засновниками власних шкіл. Це - академіки А.П. Александров, П.Л. Капіца, Б.П. Константінов, Г.В. Курдюмов, І.В. Курчатов, Ю.Б. Харитон, академіки АН УРСР А.К. Вальтер, В.Є. Лашкарьов, О.І. Лейпунський, К.Д. Синельников та багато інших.
За значний внесок у вітчизняну науку Абрам Федорович Йоффе був удостоєний звання «Заслужений діяч науки РРФСР» (1933), а в 1955 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
А.Ф. Йоффе був членом багатьох академій наук і наукових товариств, зокрема членом-кореспондентом Геттінгенської (1924), Берлінської (1928) АН, почесним членом Американської Академії наук і мистецтв у Бостоні (1958), АН Німеччини «Леопольдіна» (1958), Індійської АН (1958), членом Італійської АН (1959), почесним доктором Каліфорнійського університету (1928), Сорбонни (1945), університетів Граца (1948), Бухареста та Мюнхена (1955), почесним членом Французького, Британського і Китайського фізичних товариств.
У 1960 р. ім'я А.Ф. Йоффе присвоєно Фізико-технічному інституту АН СРСР. Перед будівлею закладу в 1964 р. встановлено бюст ученого, а на будівлях, де він працював, встановлено меморіальні дошки. Також меморіальна дошка встановлена ​​на приміщенні колишнього реального училища в м. Ромни, де навчався Абрам Федорович (нині школа № 2). У 1988 р. на його честь названо науково-дослідне судно АН СРСР. Ім'ям А.Ф. Йоффе також названі мала планета, кратер на Місяці, площа в Санкт-Петербурзі, вулиці в Ромнах та Адлерсхофі (Німеччина).

20 10 29 joffe