14 листопада − день святих Кузьми і Дем’яна, покровителів ковалів.

 

Чотирнадцяте листопада – день святих чудотворців-безсрібників Кузьми й Дем'яна, або, як кажуть у народі, "Кузьми-Дем'яна", коли традиційно закінчуються польові роботи, починаються морози, наближається зима. "Скує Кузьма-Дем’ян – до весни не розкувати", «Коли на дворі льодок, тоді ковалеві медок», – говорить народна мудрість.

За церковними переказами, родом брати-близнюки Кузьма й Дем'ян з Малої Азії. Мали надзвичайний дар – зцілювали рани душевні та тілесні за допомогою молитов. Особливо їх шанували за те, що не брали плати за свою роботу, тому і були прозвані безсрібниками. Це були освічені люди, талановиті лікарі, покровителі аптекарів, фармацевтів, хірургів, зубних лікарів, фізиків, перукарів, ковалів.

З найдавніших часів ковалів вважали королями професій, цих дужих ремісників шанували всі. Способи обробки металу, якими вони користувалися, відомі ще тисячоліття тому, переважно залишилися і до нашого часу. Як правило, коваль працював сам, вдаючись іноді до допомоги замовника, учня, або сина чи дружини. І тільки виконуючи термінову або велику за обсягом роботу він наймав робітника.

Ремісник виготовляв у кузні сільськогосподарський реманент, інструменти, транспортні засоби, кінську збрую, побутові предмети, елементи умеблювання.

Ковані речі можна побачити в етнографічній експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Зокрема, представлений каганець − пристрій для освітлення оселі в темну пору доби. Він складається з неглибокого металевого денця діаметром 8 – 10 см та прикріпленого до його стінки тонкого залізного стержня, верхня частина якого зігнута у формі латинської букви S. За допомогою цього стержня і залізного ланцюжка каганець підвішували на гак, вбитий у стіну. Поряд експонуються ножиці – побутові та господарські, кухлик, підсвічник, елементи кінської збруї, екземпляри холодної зброї.

В іншому залі презентовані скрині, що за народним звичаєм були найбільш вагомою часткою посагу й стали невід'ємним елементом весільної обрядовості:

Вийди, матінко, подивися,
Що тобі бояри привезли.
Привезли скриню із замком,
Молоду невістку із вінком.

Особливо широкого розповсюдження ковані скрині набувають в Україні, починаючи з середини XIX ст. Залізне окуття у вигляді суцільної смуги, зігнутої під прямим кутом, профільованої або «мережаної» різної форми прорізами, зміцнювало кутову зв'язку стінок скрині і вигідно підкреслювало її конструкцію. З цією ж метою оковували по кутах віко скрині. Вуха, завіси, що з'єднували віко із задньою стінкою скрині, ключі і замки ковалі виготовляли в кузні із розігрітого в горні заліза. На Полтавщині смуги металевого окуття на скринях були досить широкими, а тому в поєднанні з вертикальними композиціями рослинних або сюжетних розписів створювали більш монументальне враження. Широкі смуги тонкої бляхи давали можливість ковалям, окрім прорізання, застосовувати спосіб насічки, який значно рідше зустрічається в інших районах України. З найпростіших елементів, таких як півколо, коло, крапка майстри висікали зубилом квіти, гілки тощо, які найчастіше були контурами прорізних мотивів, стилістично поєднаних з мальованими вазонами.

Експонуються і ковані хрести та сяйва, що упродовж століть разом із формою церков зазнавали впливів готики, ренесансу, бароко та інших західноєвропейських мистецьких стилів. Втім, не змогли змінити їхнього національного характеру. В образах і формах накупольних хрестів злиті воєдино вироблені і відшліфовані з часом естетичні смаки та високі морально-етичні ідеали.

Загалом у фондовій колекції зберігаються групи кованих речей різних призначень, частина яких представлена у постійно діючий експозиції, а інші – періодично експонуються у рамках тематичних чи комбінованих виставок.

До цього часу ми бачимо, як традиції ковальського мистецтва, цього величезного пласта народної культури, невід’ємного від загальної народної спадщини, дістає своє друге життя в архітектурних деталях унікальних споруд, інтер’єрах громадських закладів, сувенірних виробах, ландшафтній архітектурі, сучасному побуті.

20 11 14 demyan01

20 11 14 demyan00

20 11 14 demyan00

20 11 14 demyan04 20 11 14 demyan04

 20 11 14 demyan06