До Полтавського краєзнавчого музею, 13 листопада 2020 р. надійшов лист від полтавки Ганни Андріївни Андрієць з проханням уточнити інформацію щодо «першого професора у Полтаві». Це бажання у неї виникло після того, як в одній із місцевих радіопередач, із її слів, прозвучала інформація, що «першим професором в Полтаві був Черевань». Пані Андрієць, наголошуючи на тому, що вона є випускницею природничого факультету Полтавського педінституту, зазначає, що «це помилка, першим професором у Полтаві був Сосін Павло Євграфович».

Для Ганни Андріївни та всіх, хто цікавиться історією навчальних закладів Полтавщини, співробітники Полтавського краєзнавчого музею підготували роз’яснення щодо поставленого питання. Хто ж насправді був першим професором у Полтаві?

З 1 жовтня 1930 р. у всіх вищих навчальних закладах СРСР вводилася єдина система посад педагогічних працівників: професор, доцент, асистент. У Полтавському інституті соціального виховання (Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка) на той час працювало 19 професорів, 19 доцентів і 21 асистент. Потрібно зазначити, що посаду «професор» у СРСР могли обійняти особи, що мали науковий ступінь доктора наук, або були висококваліфікованими спеціалістами з великим виробничим стажем без ученого ступеня, або викладачі вишів (як правило, кандидати наук, доценти), які обіймали посаду професора за конкурсом.

Павло Євграфович Сосін (1895–1969) свою наукову трудову діяльність розпочав з вересня 1930 р. на посаді доцента кафедри ботаніки Вінницького педінституту, потім працював у Кам’янці-Подільському та Херсоні. У 1937 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Гастероміцети Української РСР» і на той час був знаним в Україні вченим-мікологом. Із 1 вересня 1938 р. Павло Євграфович Сосін очолив кафедру ботаніки Полтавського педінституту. У 1950 р. вступив у докторантуру Інституту ботаніки АН СРСР імені В. Л. Комарова та захистив докторську дисертацію на тему «Гастероміцети Української РСР». Рішенням ВАК СРСР від 16 травня 1953 р. йому була присуджена вчена ступінь доктора біологічних наук. З жовтня 1953 р. Сосін продовжив працювати завідувачем кафедри ботаніки Полтавського державного педагогічного інституту, та отримав посаду – професор [1]. Напевно, саме у ті роки у виші навчалася наша дописувачка Г. А. Андрієць.

Антон Самійлович Черевань (1906–1975) з червня 1954 р. працював у Карельському педагогічному університеті, захистивши ще у травні 1948 р. кандидатську дисертацію «Селянський рух проти закріпачення на Лівобережній Україні (50-70 рр. ХVІІІ ст.)». Восени 1962 р. він приїздить до Полтави і працює доцентом, а згодом професором кафедри історії СРСР та УРСР на історичному факультеті Полтавського державного педагогічного інституту. У 1968 р. Антон Самійлович написав докторську дисертацію на тему: «Очерки истории социально-экономического и правового положения государственных крестьян Урала и европейского Севера России до реформы Киселева» та став першим доктором історичних наук на Полтавщині [2].

Отже, ані П. Є. Сосін, ані А. С. Черевань не були першими професорами у Полтаві. Як зазначалося вище, плеяда видатних викладачів (19 професорів) працювала в Полтавському інституті соціального виховання ще у 1930-х рр. Разом із тим, якщо брати за основу предметну спеціалізацію згаданих науковців – П. Є. Сосіна й А. С. Череваня, то першому було присвоєно вчений ступінь доктора біологічних наук (1953 р.), а другому – доктора історичних наук (1968 р.). Зважаючи саме на ці обставини, можна стверджувати, що справді, Черевань був першим, але не професором, а доктором історичних наук на теренах Полтавщини.

Джерела:

1. Природничий факультет Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка: 100 років історії та здобутків: Літопис / за заг. ред. проф. М. В. Гриньової: Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава: Астрея, 2019. – С. 147.

2. Г. Т. Капустян НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА І ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ АНТОНА САМІЙЛОВИЧА ЧЕРЕВАНЯ У РОСІЇ // https://shron1.chtyvo.org.ua/Kapustian_Hanna/Naukovo-pedahohichna_i_hromadska_diialnist_Antona_Samiilovycha_Cherevania_u_Rosii.pdf?PHPSESSID=8b761cd9e09ecb1734b4c2d2b3ecc06d

20 11 20 lyst01