Чи не найвидатнішим гончарем опішненського осередку ХХ століття є Іван Архипович Білик (1910-1999), член спілки художників СРСР, заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії ім. Данила Щербаківського та Національної премії ім. Тараса Шевченка.
Гончарній справі Іван вчився у дядька Якова Пічки, працював самостійним майстром в артілі «Червоний керамік», у 1933-1938рр. – служив у лавах Червоної армії, потім до початку війни гончарював у опішненській артілі. Пройшов важкими шляхами Другої світової, п’ять разів був поранений, нагороджений орденом «Червоної Зірки», кількома медалями, мав інвалідність.
З 1945 року знову - артіль «Художній керамік», став творчим майстром декоративних виробів. Уже зрілим майстром брав активну участь у виставках з творчими декоративними роботами. Це були леви, барани, куманці. За роботи на міжнародній виставці у французькому Марселі (1958) крім морального задоволення отримав і грошову винагороду в розмірі 400 карбованців. Через десять років став учасником виставки досягнень народного господарства у Москві і був нагороджений бронзовою медаллю. Твори І. Білика експонувалися на виставках у Києві, Бельгії, Болгарії, Угорщині, НДР, на всесвітній виставці у Канаді «Експо-67», у республіках колишнього Союзу.
У 1970 в Опішні організували творчо-експериментальну лабораторію, яка стала своєрідним заповідником-школою народної творчості. В результаті – у 1970-71 рр. 12 майстрів опішненського осередку було прийнято до спілки художників СРСР. Таке досягнення було рекордним не лише в республіці, а й у тогочасній країні.
У другій половині 1970-х рр. Іван Білик займався виготовленням ваз і тарелів з ліпним рослинно-тваринним декором. Після виходу на пенсію (1985) кераміст продовжував працювати (виставки, акції, симпозіуми). Його скульптурні твори вирізняє підкреслений спокій, монументальність, пропорційність деталей. Посуд для напоїв у вигляді лева дуже показовий для майстра. Бачимо грива лева, плескату ручку, що нагадує закинутий за спину хвіст, впадають в око міцні високі ніжки–підставки, рівна поверхня вдало приліпленої морди, вух та пробки заливного отвору.
Іван Архипович Білик − автор орнаментованого посуду, зооморфної скульптури та української народної іграшки. Його роботи знаходяться в колекціях кращих музеїв країни, зокрема, у збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається близько двох десятків творів знаного художника.
Момент глибокого артистичного занурення гончаря - деміурга під час творення лева зобразив відомий полтавський портретист Валерій Мозок у 1974 р., коли було майстру вже 64 роки. Картина являла собою композиційний центр у попередній етнографічній музейній експозиції 1970-80 рр., від якої другим і третім планом відходили складові стадії гончарного виробу, твори нашого земляка та італійський диплом міста Фаєнце за участь у бієнале 1971 р., де Іван Білик здобув всесвітнє визнання.
