До 110-ліття від дня народження І.А.Білика

Чи не найвидатнішим гончарем опішненського осередку ХХ століття є Іван Архипович Білик (1910-1999), член спілки художників СРСР, заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії ім. Данила Щербаківського та Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Гончарній справі Іван вчився у дядька Якова Пічки, працював самостійним майстром в артілі «Червоний керамік», у 1933-1938рр. – служив у лавах Червоної армії, потім до початку війни гончарював у опішненській артілі. Пройшов важкими шляхами Другої світової, п’ять разів був поранений, нагороджений орденом «Червоної Зірки», кількома медалями, мав інвалідність.

З 1945 року знову - артіль «Художній керамік», став творчим майстром декоративних виробів. Уже зрілим майстром брав активну участь у виставках з творчими декоративними роботами. Це були леви, барани, куманці. За роботи на міжнародній виставці у французькому Марселі (1958) крім морального задоволення отримав і грошову винагороду в розмірі 400 карбованців. Через десять років став учасником виставки досягнень народного господарства у Москві і був нагороджений бронзовою медаллю. Твори І. Білика експонувалися на виставках у Києві, Бельгії, Болгарії, Угорщині, НДР, на всесвітній виставці у Канаді «Експо-67», у республіках колишнього Союзу.

У 1970 в Опішні організували творчо-експериментальну лабораторію, яка стала своєрідним заповідником-школою народної творчості. В результаті – у 1970-71 рр. 12 майстрів опішненського осередку було прийнято до спілки художників СРСР. Таке досягнення було рекордним не лише в республіці, а й у тогочасній країні.

У   другій половині 1970-х рр. Іван Білик займався виготовленням ваз і тарелів з ліпним рослинно-тваринним декором. Після виходу на пенсію (1985) кераміст продовжував працювати (виставки, акції, симпозіуми). Його скульптурні твори вирізняє підкреслений спокій, монументальність, пропорційність деталей. Посуд для напоїв у вигляді лева дуже показовий для майстра. Бачимо грива лева, плескату ручку, що нагадує закинутий за спину хвіст, впадають в око міцні високі ніжки–підставки, рівна поверхня вдало приліпленої морди, вух та пробки заливного отвору.

Іван Архипович Білик − автор орнаментованого посуду, зооморфної скульптури та української народної іграшки. Його роботи знаходяться в колекціях кращих музеїв країни, зокрема, у збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається близько двох десятків творів знаного художника.

Момент глибокого артистичного занурення гончаря - деміурга під час творення лева зобразив відомий полтавський портретист Валерій Мозок у 1974 р., коли було майстру вже 64 роки. Картина являла собою композиційний центр у попередній етнографічній музейній експозиції 1970-80 рр., від якої другим і третім планом відходили складові стадії гончарного виробу, твори нашого земляка та італійський диплом міста Фаєнце за участь у бієнале 1971 р., де Іван Білик здобув всесвітнє визнання.

20 11 26 bilyk01

20 11 26 bilyk01

20 11 26 bilyk01

20 11 26 bilyk01

20 11 26 bilyk01

20 11 26 bilyk01

20 11 26 bilyk01