Історія становлення волонтерської діяльності. Зростання активності волонтерського руху під час воєнних подій на сході України на прикладі Полтавського батальйону небайдужих
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є офіційна назва цього Дня), проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.
Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога.
Волонтерська діяльність – добровільна неприбуткова діяльність фізичних осіб – волонтерів, спрямована на надання допомоги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, рух поширився світом.
Сьогодні достатньо широкого розвитку набув волонтерський рух. Волонтери допомагають збирати кошти, одяг, їжу, медикаменти на потреби Збройних сил України, добровольчих формувань, переселенців із зони проведення АТО тощо.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 рік – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких випадків виросло в потужний громадянський рух. Ці люди заради ближнього (в широкому розумінні цього слова) жертвували всім, чим лише могли: часом, грошима, а іноді й життям.
Війна на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.
Однією з найбільш відомих волонтерських громадських організацій є Полтавський батальйон небайдужих (ПБН) — найпотужніша на Полтавщині та одна з найчисленніших в Україні волонтерських організацій допомоги українським військовим у зоні АТО. Займається постачанням їжі, одягу, маскувальних сіток, автотранспорту, різноманітних приладів тощо, ремонтом техніки, лікуванням та реабілітацією бійців, а також роботою з їх дітьми. Працює при Свято-Успенському кафедральному соборі Полтави. Організацію заснували навесні 2014 року архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір та його однодумці з Полтави — Наталія Гранчак, Наталія Святцева, Наталія Челепа і Олександра Сиротенко.
Організація має близько 10 підрозділів, що спеціалізуються на різних видах допомоги військовим. Крім того, при ній діє дитячий центр «Джерело». Також за її участі створений Центр соціально-психологічної адаптації учасників АТО.
Кожного разу, повертаючись із поїздки на схід України, де триває війна, волонтери Полтавського батальйону небайдужих не втомлюються розповідати як українські військові захищають наш спокій. Тому завжди хочеться привезти захисникам необхідну амуніцію, харчі та інші необхідні речі, і збираючись у чергову поїздку, волонтери беруть із собою дитячі листи і малюнки, поробки, солодощі тощо.
Робота волонтерів Полтавського батальйону небайдужих триває щодня, щохвилини, а проведені ними ярмарки – своєрідний підсумок за певний проміжок часу.
У Полтаві, до новорічних свят, вже не перший рік, створена Полтавським батальйоном небайдужих так звана резиденція Св. Миколая. Ідея створення новорічного будиночку виникла ще у вересні. Для його будівництва батальйон небайдужих використовував ті матеріали, що були в наявності. Щось купили, щось зробили власноруч – так і з'явилася казкова оселя з ялинкою, святковою ілюмінацією і навіть оленями. У будиночку Св. Миколая працює благодійний ярмарок, де можна придбати вироби ручної роботи. Волонтери всі виручені гроші використовують на допомогу українським воїнам.
Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.
Ірина Тарасу, науковий працівник музею.
