Почесне місце в сучасній науці займають праці засновника генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії професора В.В. Докучаєва (1846-1903) (Фото 1).

20 12 05 grunty01 20 12 05 grunty01

5 грудня 1883 року Василь Васильович захистив докторську дисертацію «Русский чернозем» (Фото 2). Праця стала результатом багаторічних досліджень чорноземної смуги Росії, які привели до створення нової природничої науки – генетичного ґрунтознавства. За дорученням і на кошти Імператорського Вільного економічного товариства, Василь Докучаєв відвідав південь і південний схід Росії, Крим і північний Кавказ, де зібрав цінний колекційний матеріал. Природодослідник зробив висновок, що «чорнозем — ідеальний ґрунт», який може й повинен стати «царем ґрунтів», бо «дорожчий за будь-яку нафту, всіляке кам'яне вугілля, дорожчий за золоті і залізні руди».

Василю Докучаєву за захист «Русского чернозема» було присуджено науковий ступінь доктора мінералогії і геогнозії (геології), вчений отримав особливу подяку від Імператорського вільного економічного товариства та був удостоєний Макаріївської премії. Тому символічно, що саме 5 грудня – день захисту докторської дисертації В.В. Докучаєвим вважається днем народження ґрунтознавства, як науки. Питання про відзначення Дня ґрунтів піднімалося науковою спільнотою не один раз. Зокрема, у серпні 2002 року учасники Міжнародного конгресу ґрунтознавців (International Union of Soil Sciences) ініціювали запровадження Всесвітнього дня ґрунтів. Та лише у 2013 році на 68-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН було офіційно проголошено 5 грудня − Всесвітнім днем ґрунтів (World Soil Day).

Праця «Русский чернозем» мала і «полтавський розріз», адже до неї увійшли відомості про дослідження ґрунтів території історичної Полтавщини, які здійснював Василь Докучаєв у 1877 році. Експедиційні вивчення нашого краю проводилися по лінії Прохорівка-Золотоноша-Лубни-Хорол-Полтава-Кременчук, а також Зіньків-Гадяч-Ромни. Дослідження ґрунтів відбувалися в геолого-географічній та фізико-хімічній площині. Виходячи з результатів аналізів ґрунту, зроблених під наглядом В.В. Докучаєва (дослідники А.І. Китманов, Ф.Г. Давидович-Нащинський, М.М. Сибірцев, П.А. Земятченський та ін.) у лабораторії мінералогічного кабінету Санкт-Петербургу, зразки з досліджених локацій мали середні показники родючості. Наприклад, вміст гумусу в зразках, взятих в с. Денисівка Лубенського повіту (нині Лубенський район) становив − 4,5 % (територія саду), неподалік Лубен – 3,4% (поле для випасання худоби), Гадяча − 3,49 (плоска рівнина) тощо. У виданні подані орографічні особливості місцевості, характеристика залягання ґрунтів (потужність, склад тощо).

20 12 05 grunty03

2-4 липня 2008 року на Полтавщині працювала експедиція науковців Центрального музею ґрунтознавства імені В.В. Докучаєва (директор Б.Ф. Апарін), м. Санкт-Петербург (Фото 3, автор М.І. Кармазін). Основною метою виїзду було фотографування краєвидів Полтавщини для перевидання книги В.В. Докучаєва «Наши степи прежде и теперь» (1892 р.). Тоді ж науковці передали до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського перевидану працю «Русский чернозем» (2008). Книга поповнила музейний іменний Фонд вченого. Аналогічний подарунок було зроблено засновнику ПП «Агроекологія» (с. Михайлики Шишацького району), Герою України Семену Антонцю (Фото 4, автор М.І. Кармазін).

20 12 05 grunty04

«Русский чернозем» ‒ колосальна праця, що стала відправною точкою у розвитку ґрунтознавства, одна із тих, які створили нову епоху в науці.

Нині подарункове видання «Русский чернозем» (2008) експонується у розділі «Ґрунти Полтавщини» залу № 3 відділу природи музею (Фото 5).

20 12 05 grunty05

Підготувала Олена Шиян, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи