До Дня працівників архівних установ

24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98, у якому, зокрема, вказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня».

Архівна спадщина суверенної України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в системі архівів по всій території країни.

Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є складовою частиною Національного архівного фонду України і діє як структурний підрозділ Наукової бібліотеки закладу. Фонди архіву формуються в основному із матеріалів польових досліджень, наукових праць співробітників музею, зібраних ними документальних та біографічних матеріалів. На сьогодні в архіві налічується близько дев’яти тисяч справ з питань краєзнавства, історії, природознавства, етнографії, музейної та пам’яткоохоронної роботи.

Всі справи, що зберігаються в архіві, поділяються на фонди за тематичною та хронологічною ознакою. Зараз Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею налічує 25 фондів, більшість із яких активно поповнюються. Наприклад, Фонди 1 та 2 – це архів науково-експозиційного відділу природи. Він складається із матеріалів про природні об’єкти Полтавщини, описи природничих колекцій, експозицій і виставок, біографічні матеріали видатних біологів та природоохоронців, серед яких – В. Вернадський, М. Вавілов, В. Докучаєв, М. Гавриленко. Зберігаються також лекції, статті, автореферати, наукові довідки, в яких висвітлюються різні аспекти природничих наук, тематико-експозиційні плани виставок, проспекти тематичних екскурсій, сценарії масових заходів на природоохоронну тематику, які проводилися відділом.

Фонди 3 – 10 та 24 включають матеріали з історії та етнографії Полтавщини. Найстаріші документи в них відносяться до 40-х років ХХ ст.: звіти про археологічні розкопки і розвідки І. Ляпушкіна, Г. Сидоренко, М. Стана, а також матеріали фольклорних експедицій 1945-1947 рр. Представлені звіти про експедиції археологів музею з 1970-х рр. по теперішній час. Наявні численні біографічні матеріали про вчених, письменників та інших видатних земляків, спогади, історичні довідки про окремі міста і села області, довідки і каталоги збірок музейних предметів, фото та ксерокопії рідкісних наукових видань і архівних документів, що зберігаються в інших архівах та бібліотеках. Широко представлені теми козацтва, соціально-побутових умов життя полтавського села ХІХ – поч. ХХ століть, суспільних і політичних рухів 1902 – 1917 рр., Першої світової війни, Української революції 1917-1921 рр., біографічні відомості про репресованих і пізніше реабілітованих наших земляків, спогади очевидців Голодомору 1932-1933 рр., зібрані науковцями музею та передані краєзнавцями.

У сьомому і восьмому фондах зібрані документи і матеріали, пов’язані з участю полтавців у Другій світовій війні, подіями 1939-1945 рр. на території області, пошуковою роботою науковців та увічненням пам’яті загиблих воїнів-земляків і жертв нацистського окупаційного режиму. Більше 250 уродженців Полтавщини були нагороджені за роки війні найвищими радянськими військовими відзнаками – Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу і Орденом Слави. Про багатьох із них в архіві є біографічні довідки, копії нагородних листів. Під фашистською окупацією область знаходилась більше двох років. У цей час на її території діяли численні партизанські загони і підпільні групи. У 361 архівній справі зберігається пам'ять про події тих важких часів: мемуари, листи з фронту, спогади про перебування під окупацією та в концтаборах, списки загиблих односельців, біографічні матеріали, а також ряд наукових досліджень співробітників музею. Безумовну цікавість становлять мемуарні матеріали, такі, як щоденник 1942 р. і листи Зінченка Михайла Павловича, підпільника із села Левченки Гельмязівського району; спогади Морозко Тамари Семенівни про перебування в евакуації та визволення Полтави, записані у 1975 р.; спогади полтавських залізничників, записані співробітником музею Д. Вовк у 1947 р.; мемуари наукового співробітника музею Г. Сидоренко про Микиту Антоновича Стана, колишнього завідуючого відділом археології, учасника війни; архів Й. Гофмана, учасника Нюрнбергського процесу, переданий його рідними у 2018 році.

Літературний процес на Полтавщині в ХХ – на поч. ХХІ сторіч репрезентують документи із особистих архівів письменників П. Ротача і О. Юренка.

В окремому фонді зібрані матеріали про культурні зв’язки Полтавської області і, зокрема, музею з українською діаспорою Австралії, Канади, Європи і США. Серед них дослідження «білих плям» вітчизняної історії, періодичні видання, релігійна література, художні твори. На багатьох книгах є дарчі написи та автографи авторів і упорядників. Цінними оригінальними документами є листи К. Кричевської-Росандич, американської писанкарки українського походження Т. Осадци, етнографа Л. Орел та інших відомих культурних діячів і митців України і світу.

Найбільшим за обсягом (близько 3 000 справ) є Фонд 11 – матеріали з історії та діяльності Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, що включає в себе щорічні плани і звіти про роботу музею, тематико-експозиційні плани експозицій та виставок, тексти екскурсій, протоколи засідань науково-методичної ради, сценарії й афіші масових заходів, методичні розробки та інші різноманітні матеріали. Більшість із них датуються кінцем 1960-х – 2018 рр., але в окремих справах є документи 1920-х – 1950-х рр. У цьому ж фонді зберігаються інструктивні і методичні документи щодо музейної діяльності, довідки про роботу державних та громадських музеїв у містах і селах області, маршрути екскурсій, реєстри меморіальних місць Полтавщини.

Матеріалами Наукового архіву Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського користуються у своїй науковій і методичній роботі як співробітники музею, так і науковці інших установ, організацій, краєзнавці.

Ми вітаємо із професійним святом усіх колег – працівників архівних установ України – і бажаємо їм творчої наснаги в їх благородній та гідній пошани діяльності. Адже саме завдяки архівам і архівістам, збереженим ними задокументованим фактам, суспільство завжди матиме шанс зберегти своє коріння, дізнатися історичну правду «з перших рук», без викривлень і купюр.

Світлана Капко – науковий співробітник ПКМ імені Василя Кричевського

20 12 24 arhiv01

20 12 24 arhiv01