Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі, який, за віруванням християн, посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на "до" і "після" – від народження Христа почалось сучасне літочислення під назвою "наша ера".

Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят, відзначається на державному рівні більш, ніж у 100 країнах світу.

Перші відомості про відзначення християнами Різдва відносяться до IV ст. Сьогодні дата святкування у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.

Різдво для католиків та протестантів є найважливішим релігійним святом. Йому передує Адвент – Різдвяний піст, коли люди особливо приділяють увагу духовному життю, дехто, за бажанням, дотримується посту. У вівтарях костелів встановлюють вінок з чотирма свічками, і кожної неділі Адвента запалюється по одній свічці.

У багатьох країнах до Різдва встановлюють вертепну інсталяцію народження Христа. Її можна зустріти і в мініатюрі на підвіконні, й великих розмірів у саду чи на подвір’ї. Неймовірно гарну шопку влаштовують у Ватикані, з фігурами на повний зріст. Ще одним символом Різдва є різдвяна зірка (молочай-різдвяник – пуансетія) – вічнозелений кущ з яскравими червоними приквітками, що квітне саме у цей час. Ним прикрашають оселі, а також дарують на знак добра та благополуччя.

Свято об'єднує навколо усю родину, яка з трепетом прикрашає домівку до Різдва – це символізує віру і шанування Ісуса. Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, а також – різдвяний вінок, омела, солома та подарунки. Дітям доручають виготовлення різдвяних іграшок у формі сердець, ліхтариків і різних звіряток для декорування ялинки.

Різдво – сімейне свято, зустрічають його у вузькому колі.

Увечері 24 грудня, коли на небі з'являється перша зірка, родини збираються на Святу Вечерю. Перед початком трапези голова сім'ї читає уривок з Євангелія, родина співає першу коляду, потім усі переломлюють різдвяний хліб – облатку (прісний хліб). На вечерю подають тільки пісні страви. Серед них обов’язково повинні бути: риба, яблука, овочеві салати, мед, родзинки, горіхи, селера.

Після вечері родина збирається до храму – на Месу Надвечір'я Різдва, яка символізує єдність Отця і Сина (одвічне народження Слова від Бога Отця). Вона розпочинається, переважно, опівночі. Під час служіння священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса (звичай з’явився у ХІІІ ст., за часів святого Франциска Асизького).

Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує народження Бога-Сина від Діви. А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих. За сформованою в перші століття християнства римською традицією, 25 грудня служаться три особливі літургії. Таким чином, Різдво відзначається тричі.

Загалом святкування тривають вісім днів.

Як зустрінеш Різдво, – так і проведеш увесь рік, – вважали усі віруючі католики. Сенс цієї прикмети – оточити себе в свято близькими і коханими людьми, уникати сварок і насолоджуватися святом.

Що стосується святкових страв, то у кожного народу вони традиційні.

У Сполучених Штатах Америки індичка з журавлинним соусом – головна і обов'язкова страва.

У Франції традиційним є «різдвяне поліно», або бюш де Ноель. Це десерт на основі бісквітного рулету з шоколадною начинкою.

У Німеччині заздалегідь готується випічка: пряники і штолени (з родзинками та цукатами). До традиційних страв німецького різдвяного столу відносяться також фарширований гусак, свинина з квашеною капустою, запечений короп.

У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м'ясні копченості та варять солодовий напій. Так, у Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці. Шведи до святкового столу найчастіше готують індичку, її продають у всіх супермаркетах, хоча традиційнішою вважається свинина. Ще одна шведська традиція – напередодні Різдва пити приготований за особливим рецептом газований напій Юлмуст.

В Італії 24 грудня родина збирається за вечерею, що складається переважно з рибних та овочевих страв. А 25 грудня настає справжній бенкет: італійське Різдво не обходиться без тортеліні, сочевиці, артишоків, різних видів м’яса, вина, фруктів, шоколаду, а також традиційних дріжджових кексів з родзинками і сухофруктами.

Традиційно у родинах обмінюються подарунками на Різдво, які кладуть під ялинку чи у шкарпетки від Санта Клауса чи Святого Миколая на спомин про підношення волхвами Немовляті Ісусу всіляких дарів.

Різдво – це не лише святковий день у календарі, це стан душі.

Разом з вірою в любов, добро, правду Христос народжується в наших душах щодня. У Книзі Книг пишеться: "По вірі вашій – та й буде Вам!". Віра в те, що Спаситель пройшов такий непростий шлях до нас недаремно, віра у власні сили, у ближніх, у завтрашній день – те, що робить світ духовним і людяним. Тому Різдво Христове – свято добра, миру і милосердя.

Бажаємо усім веселого і світлого Різдва!

Buon Natale! Joyeux Noël! Fröhliche Weihnachten! Merry Christmas! Happy holidays!

Підготувала Марія Пісцова, зав. від. етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

У повідомленні використана інформація з інтернет-ресурсів: https://pon.org.ua/novyny/7520-katolicke-rzdvo-storya-ta-tradicyi-svyata.html, https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2369616-vihidnij-25-grudna-ak-svatkuut-katolicke-rizdvo-v-ukraini.html, https://lifestyle.24tv.ua/katolitske_rizdvo_yaka_riznitsya_z_pravoslavnim_rizdvom_tsikavi_fakti_n903037.