23 грудня 2020 р. в залі № 19 Полтавського краєзнавчого музею відкрилась нова експозиція: «Полтавщина у 30-х рр. XX ст. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії на Полтавщині». Експозиція знайомить із соціально-економічним і суспільно-політичним розвитком краю. В умовах формування тоталітарного режиму ці процеси мали суперечливий характер. З одного боку – грандіозність масштабів соціалістичних перетворень, з іншого – злочини перед людством як шляхи їх здійснення.

Спланований комуністичною владою Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. охопив територію з населенням 8,5 мільйонів чоловік. Причиною Голодомору стали не хлібозаготівлі, бо хліб було вилучено ще до 1 січня 1933 р. У селян вилучалися всі запаси продовольства. За визначенням Роберта Конквеста, це був «терор голодом». Смуга найвищих людських втрат пролягала через Полтавщину.

В експозиції представлені фото, архівні документи, директиви радянського уряду, що свідчать про нищення українського селянства.

Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства. Колгоспний лад становив економічний фундамент командної економіки, був формою закріпачення селянства. В експозиції представлені фото активних учасників колгоспного руху, хлібозаготівель, «червоних валок», численних трудових рапортів та ін.

На Полтавщині в 30-х рр. ХХ ст. були найвищі показники антирадянських і антиколгоспних виступів, найбільша кількість заяв про вихід із колгоспів. Відповіддю влади стала політика «ліквідації куркульства як класу». В експозиції − фото розкуркулених сімей, їх особисті речі, матеріали кримінальних справ, листівки із закликами розправи над комуністами – провідниками політики Сталіна.

Наслідком насильницької колективізації став індустріальний стрибок. У роки перших п’ятирічок на Полтавщині споруджувалися Лохвицький цукровий завод, Полтавський прядильний комбінат, Кременчуцька суконна фабрика, Лубенський завод «Комунар».

Разом зі створенням умов для розвитку освіти, науки, культури посилювалась ідеологізація духовного життя. До експозиції увійшли численні фото, документи, що свідчать про революційність і масштабність «культурної революції» на Полтавщині.

Сталінізм формувався як форма тоталітаризму. Масові репресії охопили всі категорії населення: представників партійного і державного апарату, військових, науковців, діячів культури, робітників і селян. Експозиція знайомить з матеріалами кримінальних справ, листами репресованих полтавців, фотографіями та іншими документами, що свідчать про долі репресованих.

Ми завжди повинні пам’ятати трагічні уроки нашої історії, аби ніколи не попиралася людська гідність і право людини на життя.

В.В. Клочко – завідувач науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.