До 95-річчя від дня народження Панаса Михайлика

Панас Якович Михайлик народився 2 січня 1926 року на хуторі Чернечий Яр, що поблизу Диканьки, у селянській родині, де зростало восьмеро дітей. Навчався спочатку у місцевій школі, потім у Великобудищанській, вісім класів якої закінчив у 1941 році. Війна тимчасово перервала мрії про середню та вищу освіту. 15-річний юнак рвався на фронт разом з братами, але поки що довелося залишитися на окупованої території. Весною 1943 року сімнадцятирічного Панаса Михайлика відправляли на примусові роботи до Німеччини. Але, на щастя, в Києві окупантам потрібні були люди для вантаження лісу і хлопець став одним із тих, кого залишили під Києвом. Разом з товаришем йому вдалося втекти з тимчасового табору полонених і дістатися рідної Полтавщини. Пам’ятною виявилася зустріч восени 1943 року, після визволення Чернечого Яру, із земляком, військовим льотчиком, Героєм Радянського Союзу Іваном Даценком, який прибув із фронту у відпустку на декілька днів. Після цього для Панаса Яковича настали фронтові будні: служив у роті кулеметників, у зенітній артилерії прибористом, згодом радіолокатерником.
Повідомлення про Перемогу П. Михайлик зустрів у Румунії, після цього служив ще сім років, демобілізувався у 1951 році. Продовжив освіту у Диканській середній школі, де екстерном склав іспити за 10 клас. Вступив на фізико-математичний факультет Полтавського педагогічного інституту. Після закінчення його з відзнакою у 1955 році, працював учителем фізики та математики у Харківській області. У 1957 році повернувся в рідні місця. До 1963-го працював спочатку вчителем, пізніше завучем Великобудищанської середньої школи. Разом із дружиною Надією Олексіївною виховували двох доньок.
Із присвоєнням звання «Учитель-методист», у 1963 році Панас Михайлович був запрошений у Полтаву на посаду методиста обласного  інституту підвищення кваліфікації вчителів. У 1970 році призначений старшим викладачем кафедри фізики Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка. У 1977 році Панасу Яковичу Михайлику присвоїли вчене звання доцента кафедри фізики та науковий ступінь кандидата педагогічних наук. За роки педагогічної діяльності ним опубліковано понад 200 наукових праць.
Вже після виходу на заслужений відпочинок П. Я. Михайлик створив на кафедрі фізики інституту науково-творчу лабораторію для обдарованих дітей, яка готувала учнів до олімпіад та конкурсів з фізики, був проректором обласного юнацького університету імені П. Мирного, цікавився історією рідного краю.  
Мені пощастило бути особисто знайомою з Панасом Яковичем, ми товаришували з його донькою Оленою. Енергійності, молодечому завзяттю Панаса Яковича можна було тільки щиро позаздрити. Коло його краєзнавчих інтересів надзвичайно широке. За його редакцією вийшли друком три видання історико-документального дослідження «Герой з-під Диканьки – вождь індіанського племені Канади» про цікаву і трагічну долю земляка, Героя Радянського Союзу І. І. Даценка, впорядковано ряд збірок: «Знати, щоб пам’ятати», «В піснях оспівана Полтава», «Полтавські композитори Григорій і Платон Майбороди», «Олексій Чухрай – викладач, музикант, композитор», «Минуле сучасне і майбутнє Полтавської гравіметричної обсерваторії». Є у доробку нашого земляка й дослідження про видатних людей: Д. Д. Іваненка, М. В. Остроградського, М. Т. Калашникова. Цікаво і захоплююче Панас Якович розповідав про парижанку з хутора поблизу Диканьки Марію Башкірцеву. Охоче співпрацював з місцевими журналістами. Щедро ділився знаннями, заряджав енергією пошуку і любові до рідного краю
У житті Михайлика був незабутній епізод: у 1969 році під час зйомок у Чернечому Яру на Диканщині фільму «Соняшники» із Софі Лорен у головній ролі, Панас Якович був серед групи місцевих жителів, залучених для участі у масових сценах. В пам’ять про ці події у 2008 році вийшла друком збірка, яку упорядковував і редагував П. Я. Михайлик «Софі Лорен у диканських соняшниках». А ще запам’яталися Панасу Яковичу творчі зустрічі із відомою кіноактрисою Кларою Лучко, на яких йому вдалося побувати під час служби в армії на Закавказзі. Тоді він ще не знав, що вона – наша землячка, а коли дізнався, почав досліджувати її життєвий і творчий шлях. Саме Панас Якович встановив, що місцем народження Клари Степанівни  є Чутове, а не Полтава, як згадувалося у джерелах. Панас Михайлик мріяв створити у Полтаві музей краси, мужності й таланту жінок Полтавщини і навіть матеріалів для нього зібрав чимало.
Панас Якович Михайлик відійшов за межу вічності 16 жовтня 2011 року. Але залишилась пам’ять про цю добру, щиру, світлу людину.
Наталія Сиволап – завідувача відділу пам’ятникознавства ПКМ імені Василя Кричевського.

21 01 02 myhaylyk01

21 01 02 myhaylyk01

21 01 02 myhaylyk01

21 01 02 myhaylyk01