До 170-річчя з дня народження І. Ф. Павловського

Серед багатьох дослідників Полтавського краю чільне місце належить Івану Францовичу Павловському, людині, яка все своє життя присвятила вивченню і дослідженню найрізноманітніших сторін життя Полтавської губернії. Павловський народився 9 січня 1851 р. у с. Бобрик Київської губернії в родині вихідця з польського міста Познань. Коли хлопчику виповнилося три роки, сім’я оселилася в Хомутці Миргородського повіту, а пізніше переїхала до Полтави, де батько працював у залізничних майстернях.

Так склалося, що доля вченого була пов’язана з трьома навчальними закладами. У 1870 р. він закінчив Полтавську класичну гімназію (нині у цьому приміщенні – Полтавська спеціалізована середня школа №3). Вищу освіту історика зі ступенем кандидата здобув у Київському університеті Святого Володимира, який закінчив у 1874 р. Нарешті, починаючи з 16 серпня 1874 р. до 22 листопада 1909 р. – близько сорока років − Іван Францович викладав історію в Петровському Полтавському кадетському корпусі. В цьому закладі він сформувався як учений та викладач. Збереглися підготовлені ним програми викладання російської історії, конспекти лекцій, а також різноманітні матеріали з історії корпусу, над якою вчений працював багато років.

Іван Францович Павловський – перш за все історик-архівіст. Його науковий доробок офіційно визнаний, а ім’я занесене до дворянської родословної книги Полтавської губернії. У 1903 – 1917 рр. він працював секретарем Полтавської Вченої Архівної Комісії. Щороку складав звіти про її видавничу діяльність, які й досі є певною бібліографічною цінністю. На сторінках «Трудов Полтавской Ученой Архивной Комиссии» побачили світ чимало матеріалів І . Ф. Павловського. Його інтерес до Полтавщини засвідчує підготовлений ним «Короткий біографічний словник учених і письменників Полтавської губернії з половини ХVШ століття». Вивчаючи історичне минуле нашого краю, вчений опублікував десятки монографій, сотні статей, які друкувалися в журналі «Київська старовина» та інших збірниках. Цікаві статті «Полтава на початку ХХ століття», «З далекого минулого Полтавської семінарії», біографічний довідник «Полтавці», «Битва під Полтавою 27 червня 1709 року та її пам’ятки» тощо. Завдяки ретельному вивченню Павловським архівних документів, ми чимало знаємо про життя нашого славнозвісного земляка І. П. Котляревського. Іван Францович вивчав історію створення та становлення Полтавського театру, його репертуару, публікував матеріали про акторів, зокрема, Михайла Щепкіна.

Багато років наукового пошуку присвятив І. Ф. Павловський дослідженню Полтавської битви. В 90-ті роки ХІХ століття побачила світ одна з перших його праць з цієї теми – «Полтавська битва» (у співавторстві з В. Старковським). Книга «Битва під Полтавою 27 червня 1709 року та її пам’ятки» вийшла в Полтаві в 1908 р., а згодом другим виданням у 1909 р. Збиранням матеріалів для цієї роботи Павловський займався не тільки у Полтаві, а й в Імператорській Публічній Бібліотеці, Академії Мистецтв Артилерійському і Румянцевському музеях, Академії наук, Архіві Міністерства закордонних справ та інших організаціях і відомствах. Він звертався також і до Королівського архіву в Стокгольмі (Швеція) й одержав звідти ряд документів для роботи над цією книгою. З 1909 − 1918 рр. вчений завідував музеєм «Поле історії Полтавської битви».

До кінця своїх днів Іван Францович був авторитетною і шанованою людиною у нашому місті. До нього йшли за порадою та допомогою колеги, сусіди, просто знайомі. І. Ф. Павловський помер 27 травня 1922 р., похований на міському цвинтарі у Полтаві. На жаль, могила його не збереглася. Ми низько вклоняємося світлій пам’яті видатного полтавця. Адже жодна серйозна розвідка з історії Полтавського краю сьогодні неможлива без використання його праць, які стали класичними в галузі краєзнавства.

Любов Калашник – науковий співробітник відділу пізнього середньовіччя та нової історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

21 01 21 pavlovskiy01

21 01 21 pavlovskiy01

21 01 21 pavlovskiy01