До 30-ліття від дня пам’яті Гаврила Ничипоровича Пошивайла

Гаврило Ничипорович Пошивайло (7 квітня 1909 — 24 січня 1991) — один із творців української народної кераміки другої половини XX століття, представник опішнянської школи художньої кераміки. Народився майбутній майстер в Опішні в родині потомствених гончарів, які займалися цією справою щонайменше з XVIII століття.

Основи гончарного ремесла перейняв від батька. Перші вироби - «монетка» і свистунці. Працював гончарем-кустарем, гончарем артілі «Художній керамік» та промартілі «Художній керамік», творчим майстром Опішнянського заводу «Художній керамік», гончарем Опішнянського заводу «Керамік».

Гаврило Пошивайло виготовляв мальований посуд (горщики, глечики, вази, барила, куманці, миски, тарелі), зооморфний посуд (барани, леви, бики, птахи), ритуальні вироби (куришки, свічники), декоративну скульптуру на теми народного побуту (барині, вершники, сюжетні композиції), дитячі іграшки («монетки», «солов'ї», свистунці). Вперше в українському гончарстві створив сюжетні композиції на теми гоголівських героїв, Сорочинського ярмарку. Упродовж 1970-х — 1980-х рр. майстер брав участь у Сорочинському ярмарку, святах народної творчості, днях промислів, етнографічних ярмарках у Києві та інших містах України. Був прийнятий до Спілки художників СРСР.

Гаврило Ничипорович продовжував творити до кінця життя. За рік до смерті виніс гончарний круг з кімнати: мовляв, той уже своє відкрутив, але й надалі продовжував ліпити свистунці, барині, скульптурки.

Творчі досягнення опішнянського умільця відзначені почесним званням «Заслужений майстер народної творчості Української РСР» (1989). У 1998 р. його посмертно було нагороджено Золотою медаллю Христа-Спасителя: «За життя, гідне людини».

Галина Галян – старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

21 01 24 poshyvaylo01

21 01 24 poshyvaylo01