Героєм музейної експозиції «Ми пам’ятаємо тебе, Афганістан» є полтавець, кавалер двох орденів Червоної Зірки полковник Михайло Кудряшов. У 1984 р., у розпал Афганської війни він служив у 180-у мотострілецькому полку, єдиному, у якому на озброєнні були бойові машини піхоти.
І тому жодна серйозна бойова операція не проходила без участі полку. 20 квітня 1984 р. розпочалася велика армійська операція в урочищі Панджшер. Після потужної артилерійської підготовки танки і БМП залишилися біля підніжжя, а піхота рушила в гори. Багато хто з солдатів не був підготовлений до ведення бою в гірських умовах. Бійці падали зі скель у провалля, підривалися на протипіхотних мінах, хворіли на гепатит і черевний тиф. Бійців постійно обстрілювали душмани. Та все ж одне з найбільших формувань Ахмед-шаха було ліквідоване. За той бій М.М. Кудряшова командування подало до нагородження Золотою Зіркою Героя. Та десь в окрузі через бюрократичну тяганину загубилися документи.
Коли бійці спускалися з гір, натрапили на міни. Пролунали вибухи. Одним із поранених був солдат капітана М.М. Кудряшова. Офіцер через мінне поле пробрався до нього і взявши на руки почав виносити до основної групи. Залишалось близько п’ятдесяти метрів і раптом, оступившись, капітан натрапив на протипіхотну міну. Йому самому відірвало ногу, розірвало руку від кисті до ліктя. Це все відбувалося на висоті три з половиною тисячі метрів. Лише одному вертольоту вдалося приземлитися в тих умовах, хоч одне колесо трималося скелі, а інше висіло в повітрі. Поранених посадили у вертоліт, передаючи по живому ланцюгу на руках. Так М.М. Кудряшов залишився живим. У тому бою із 57 чоловік особового складу в строю залишилось дев’ять.
В одному з інтерв’ю, коли М.М. Кудряшова спитали про що він думає, побувавши на Афганській війні, ветеран сказав: «Воювати проти народу безглуздо. Ось чому для нас не було там ні тилу, ні флангів. Скрізь був фронт».
Вашій увазі пропонуються фото із особистого архіву М.М. Кудряшова.
Валентина Клочко – завідувач науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
