Бронзовий довгий двосічний меч так званого гальштатського типу. Основа руків’я плоска, пряма, розширена у центральній частині, нижня частина виступає за межі леза, по краях якого і вздовж центральної осі містяться отвори для кріплення накладок. Зверху руків’я закінчується двома роговидними відростками. Перехрестя підтрикутної форми з бортиком по краю і двома отворами. Лезо листовидної форми, яке злегка розширюються в нижній частині і переходить у вістря. Переріз ромбовидний. Посеред клинка вздовж з обох боків знаходяться профільовані ребра. Загальна довжина меча 53 см, довжина леза – 45 см, ширина 3-3,4 см, довжина руків’я з перехрестям 8 см, ширина – 2,5 см. Зброя такого типу призначена для нанесення колючого та рубаючого ударів.

Ця знахідка не має прямих аналогій серед мечів, поширених на території лісостепової і степової України в передскіфський і ранньоскіфський час. Подібні мечі були розповсюджені в Центральній Європі. Ймовірно, зброя могла потрапити на Більське городище разом з масовим просуванням на цю територію фракійського населення. Він є найбільш східною знахідкою такого типу у Східній Європі.

Клочко В.І. Озброєння та військова справа давнього населення України (5000–900 рр. до Р.Х.). – К.: АртЕк, 1996. – 337 с.; Ковпаненко Г. Т. Бронзовий меч с Бельского городища / Г. Т. Ковпаненко // СА. – М., 1973. – С. 248-249; Малєєв Ю. М. Гальштатський меч з басейну р. Ворскли / Малєєв Ю. М. // 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею: мат-ли ювіл. наук.конф. – Частина друга: Археологія Полтавщини / ПКМ; [ред. кол.: Кулатова І. М., Супрун Т. В., Супруненко О. Б. (відп. ред.)]. – Полтава, 1991. – С. 59-60;

Курницька І. О. – молодший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного