Пізньоантичний перстень з-під Полтави

Серед нових надходжень до археологічної колекції нашого музею — унікальний для території краю перстень із давньогрецьким написом перших століть н. е., який нещодавно подаровав до складу доволі представницької колекції старожитностей пізньоримського часу щирий пошановувач музею полтавець В. М. Іщенко. Ця випадкова знахідка виявлена випадково в околицях міста наприкінці 2019 року.

Перстень знайдений в окрузі селища скіфського часу і черняхівської культури. Коли він був ще вкритий окислами, то нагадував, на перший погляд, пізньосередньовічну прикрасу козацької епохи. Проте після очищення і реставрації знахідка виявилася унікальним для теренів Полтавщини артефактом – речовою пам’яткою часу Скіфських воєн чи свідченням налагоджених торгових відносин із Боспором у перші століття нової ери. Як уже зазначалося, вона пов’язана із життєдіяльністю мешканців невеликого поселення біля сучасного приполтавського села Зорівки.

Лита прикраса виготовлена із мідного сплаву. Має симетричний «лінзоподібний» плаский щиток у формі завуженого за шириною овалу із загостреними кінцями. Шинка за зовнішніми обрисами кругла, напівкруглого перетину, з потовщеннями до щитка, що в оформленні верху має гострі уступи із профільованою заглибиною. На щитку розміщений гравірований напис давньогрецькою мовою «χαριс» із крапочкою з правого боку, оточений зверху і знизу стилізованими видовженими смужками-листочками, із зовні за формою щитка обрамлений канавкою, де додатково нанесені глибші крапкові пуансонні заглибини.

Діаметр перстня – 2,0 см, розміри щитка – 0,8 × 1,6 см, ширина шинки – 0,20–0,45 см, її товщина – 0,2–0,3 см. Маса перстня – 6,5 г.

Подібні перстні з вигравіруваним написом «χαρά» неодноразово знаходили у дитячих похованнях перших століть н. е. на Боспорі та на заході Німеччини, у Рейнській області. Такі прикраси, виготовлені із золота, у кількості більше десятка відомі за зібранням Ермітажу і походять з курганних поховань у Керчі й Фанагорії. Представлені вони й у колекціях керченського походження з Музею Метрополітен та Британського музею. Схожий срібний перстень із написом знайшли в одній із катакомб некрополя Німфея ІІ ст. н. е. На думку фахівців, є всі підстави розглядати ці прикраси як своєрідний локальний боспорський феномен і вбачати в них вироби місцевих майстрів.
Щодо уявлень про зміст давньогрецького напису на перстні. Такі написи порівняно часто зустрічаються на різьблених дорогоцінних каменях ІІ ст. н. е., а саме слово «χαρά» стоїть у ряду понять, що позначають різноманітні цивілізаційні цінності. На мозаїках і графіті на посуді воно використовується у поняттях «здоров’я, життя (життєрадісність), мир, весілля, надія». Написи ж «χαρά» і «χαριν», на думку дослідників, є, швидше за все, виразом-зверненням, із побажанням з боку дарителя прикраси, наприклад: «Радій подарунку!», «Радійте!» тощо.

Морфологічні ознаки, а також специфічні підпрямокутні виступи в оформленні ділянок шинки біля її переходу до щитка, на думку відомого дослідника давньогрецької ювелірної справи і торевтики доктора історичних наук М. Ю. Трейстера, вказують не тільки на належність прикраси саме до групи північнопричорноморських пізньоантичних виробів, а й дозволяють датувати перстень рубежем ІІ–ІІІ ст. н. е., можливо, ІІІ ст. н. е. Найімовірніше, що він є продукцією пантікапейських майстрів, тобто, має боспорське походження.

Інша справа, яким чином цей виріб потрапив до Поворскля. Перстень міг бути придбаний в одному із боспорських міст учасником Скіфських воєн, що повертався додому. Цілком імовірно, що він виявився прихопленим як трофей у Причорномор’ї або ж просто був привезений до Середнього Подніпров’я давньогрецькими торговцями.

Знахідка поблизу Полтави унікальна, бо виготовлена не з дорогоцінних металів, а просто з мідного сплаву. Відомі досі перстні з такими написами виконані переважно із золота, зрідка – зі срібла.
На сьогодні цінний дарунок сповна підготовлений для експонування у наразі оновлюваній експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею». І потрапить він туди завдяки роботі художника-реставратора В. А. Чурсіна та консультаціям колег – відомих учених докторів історичних наук М. Ю. Трейстера та А. В. Буйських.  

Олександр Супруненко, директор музею, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України. Фото Сергія Харченка.

21 03 03 persten01

21 03 03 persten01