До 145-річчя від дня народження

Вадим Щербаківський (1876-1957) – археолог, мистецтвознавець, етнолог, дійсний член Чеської Академії наук, Міжнародного антропологічного інституту у Франції, Словацького наукового товариства імені Шевченка у Львові, Української вільної Академії наук, кавалер сербського ордена Святого Сави, автор близько ста наукових праць, мистецьких видань, власник унікальної фото й негатеки творів українського мистецтва, музейний діяч та колекціонер.

Творча доля вченого тісно пов’язана з Полтавським краєзнавчим музеєм: 1912 рік поклав початок новому етапові життя й діяльності

В. Щербаківського – десятилітньому перебуванню в Полтаві й завідуванню археологічним відділом місцевого природничо-історичного земського музею. Власне тоді й починається планомірне археологічне вивчення Полтавщини і фахова робота музею в цьому напрямі. До 1912 року в археологічному відділі було 1270 експонатів, а на 1917 рік його збірка становила вже 5000 одиниць, систематизованих й каталогізованих. Вчений дослідив 50 курганів епохи бронзи й скітського часу, 250 курганів часів Київської Русі й зібрав 10000 матеріальних пам’яток. Крім того вивчав народну архітектуру Полтавщини й Лівобережжя, описував церковні старожитності, збирав етнографічні матеріали й зразки народного мистецтва. Полтавський період був найбільш плідним етапом його творчої діяльності.

У споминах наш видатний попередник описав буремні (1917-1922) роки, діяльність земців, музейників та чекістів, а також відкриття музейної експозиції в 1920 році, від якої, і особливо етнографічного відділу (краси килимів, кераміки, всього зібраного), був у повному захопленні комісар освіти. «Отсе так краса», - казав він, і йому просто не хотілося йти... А експедиційні небезпечні подорожі Полтавщиною в часи громадянської війни та революції пішки, з Полтави до Яресьок і з Гадяча до Полтави в пошуках раритетів, просто вражають нас – сучасників.

Вадим Щербаківський, якого колеги цінували за інтелект і душу, провів чимало аналізів і точної роботи, зокрема, вперше математично довів оптичну ілюзію збільшення висоти, що виникає, коли дивишся на дерев’яну сакральну архітектуру. Завдяки нахилу всіх граней основного зрубу та призматичних частин верхів до середини, ці верхи і храми в цілому виглядали на 20 відсотків вищими, ніж насправді.

Подорожуючи Україною, іноземні мандрівники були в захваті від соборних церков, ікон та іконостасів.

Вшануймо ж гідного вченого, справжнього патріота, великого знавця української культури та історії, який красненько прислужився нашому краю.

Галина Галян – старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

21 03 15 sherbakiwsliy