Однією з унікальних пам’яток вітчизняної музейної справи є невелика за обсягами книга «Музей мистецтва. Коротенький провідник» (1919 р.). Її автор – Михайло Якович Рудинський (1887-1958) – археолог, історик мистецтва, один із фундаторів музейної справи. Видання дає уявлення про початковий етап формування колекції образотворчого мистецтва у Полтаві.
Події післяреволюційного 1919 р. змушували фахівців-музейників якнайшвидше збирати мистецькі твори по залишених власниками маєтках на Полтавщині. Водночас дехто з діячів культури, дворян, міщан передавали тоді уповноваженим особам (від Комітету по охороні пам’яток старовини, мистецтва і природи) в дар чи на зберігання сімейні реліквії, старожитності, художні твори. У такий спосіб, подекуди стихійно, доповнювалася головна на той час збірка – художника Миколи Олександровича Ярошенка, заповідана Полтаві.
У путівникові М. Я. Рудинського подається історія цього самовідданого служіння мистецтву і Батьківщині, а також опис колекцій, які надходили до музейної скарбниці краю – тоді Центрального пролетарського музею Полтавщини, нині – Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
З ініціативи Михайла Рудинського та його однодумців у Полтаві було засновано Картинну галерею. Її влаштували в будинку поміщика Болюбаша. Й не лише представили публіці готову експозицію, але й взялися за детальний мистецтвознавчий опис художніх цінностей. З часом, як відомо, Полтавський художній музей отримав статус самостійного закладу. Тим цінніше і цікавіше дізнатися про перші кроки з порятунку і збирання у колекцію непересічних творів мистецтва.
Невеликий путівник, складений Михайлом Рудинським понад 100 років тому, міг би назавжди випасти з поля зору дослідників, якби не шана вченому, вивчення його спадщини сучасними полтавськими музейниками. Саме вони: Олександр Супруненко, Світлана Бочарова, Ольга Курчакова, Віталій Ханко на початку 2000-х років перевидали працю Рудинського: як пам’ятник безкорисним захисникам культурних цінностей, як пам’ятку епохи бурхливих подій початку ХХ ст. Пропонуємо її відвідувачам сайту.
Людмила Нестуля – науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Олександр Торяник – співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
